Українське незалежне інформаційне агентство новин (уніан). Засновано в березні 1993 року




старонка3/3
Дата канвертавання25.04.2016
Памер0.54 Mb.
1   2   3

ТЕ, ЧИМ МИ ЗАЙМАЄМОСЯ - ЦЕ ПРАКТИЧНА АРХЕОЛОГІЯ
Олександре, які епохи історичної реконструкції найбільш популярні в Україні?
В Україні клуби займаються, зазвичай, IX-XI століттями, популярні XIII-XIV століття, XV, XVII століття.

Більшість клубів займаються XV століттям, оскільки ця епоха багата на знахідки. Також багаті на поховання та знахідки IX-X століття. Водночас, дуже мало історичного матеріалу про XII століття - цей період був розікрадений.

Те, чим ми займаємося - це практична археологія. Історичною науковою реконструкцією займаються в Україні до тисячі чоловік. Ми відтворюємо давнину, що знаходять археологи.

У нашому клубі кожен досліджує певне поховання. Наприклад, я займаюся розкопкою кургану Чорна Могила (давньоруський курган кінця X століття у Чернігові. – Авт.)


Яким часовим періодом займається ваш клуб?
«ЯрЪ-ТурЪ» займається X століттям. Назва клубу «ЯрЪ-ТурЪ» - «яр» - це сонце, «тур» - дикий бик. За легендою нашого клубу, ми - уламки дружини князя Святослава - єдиного сина князя Ігоря і княгині Ольги. Після повернення з походу до Болгарії Святослав був вбитий печенігами у 972 році на дніпровських порогах. Після смерті Святослава залишилася заставна дружина - близько 30 чоловік. У кожного з членів клубу – давньослов`янське ім`я, наприклад, я обрав собі ім`я Святогір - захисник. Є ще Радимир, дівчата - Злата, Леля, та ін. Майже всі реконструктори називають своїх новонароджених дітей давньослов`янськими іменами.
ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ПОФАРБУВАТИ СОРОЧКУ У ЧЕРВОНИЙ КОЛІР, ПОТРІБНО ДВА САМОСКИДИ МУШЕЛЬ
Як дізнаєтеся, про те, як виглядав меч або княжий одяг у ті часи, на підставі яких джерел?
Відомий російський археолог Олександр Кирпичников у своїх роботах виклав основи, яких досить для відтворення зброї, одягу, елементів побуту Стародавньої Русі - основна реконструкція йде за його роботами. За сучасними археологічними розкопками - також йде реконструкція, готуємо малюнки, відбираємо найдостовірніші з них.

Але більшість сучасних археологів приховують інформацію про знахідки, поки не захистять дисертації, докторські. Але про нові знахідки ми все одно дізнаємося. Допомагають молоді археологи, які займаються реконструкцією. Коли вони чистять свої знахідки - зброю, шоломи, то фотографують, і висилають по секрету.


Відомо, що умільці з вашого клубу відтворили княжий костюм IX-XI ст. Як це вдалося?
Насправді, реконструкція коштує дуже дорого. Інформація про відтворюваний предмет збирається частинами. Костюми князя і княжни IX-XI ст. ми відтворили за замовленням «Парку Київська Русь», з яким наш клуб співпрацює у проведенні історико-культурних фестивалів.

Намагалися все робити максимально наближеним до оригіналу. Наприклад, можна відтворити костюм за допомогою сучасних інструментів, а можна - виготовити інструменти, що були за часів Київської Русі, і зшити костюм за допомогою них. Так ми і зробили. Саме така робота вважається науковою реконструкцією - ми відтворюємо весь процес шиття. Костюми IX-XI ст. - унікальна робота, якій немає аналогів. Побачити їх можна буде на фестивалі «Билини Стародавнього Києва» у «Парку Київська Русь» 28-29 серпня. На цей фестиваль ми запросили 400 богатирів-реконструкторів із України, Польщі, Росії, Франції, Білорусії. Буде битва «стінка на стінку», театралізована вистава.


Говорячи про костюми, як ви відтворюєте кольори одягу?
Використовуємо тільки натуральні барвники. Кору дуба, плоди. Наприклад, штани синього кольору могли дозволити собі тільки князі - колір був дорогим, досягався за допомогою фарби «індиго». Але найдорожчим був все ж таки червоний колір. Для того, щоб пофарбувати сорочку в червоний, потрібно було два самоскиди мушель, у яких є спеціальний пігмент. Або коріння морени, яку слід було подрібнити у великій кількості. Чорний колір досягався за допомогою іржі. Бузиною фарбували сорочки у фіолетовий колір - ще не так давно, навіть наші бабусі.
Де берете тканину та шкіру?
Знайти і купити запаси тканини, виготовленої за технологією сторічної давнини можна й зараз. Конопляні, льняні тканини, домотканий шовк - все це ще є у скринях у сільських бабусь. Шкіру беремо або на заводах, або вичиняємо самі. Здебільшого - це свиняча, кінська шкіра. Недавно зробили нашим дівчатам ткацький верстат.
Яким був одяг за часів Київської Русі?
Одяг був із льону та шерсті. Знатні люди відрізнялися одягом із шовку. Мода була візантійською, костюми переймали звідти. Про це, наприклад, можна дізнатися за зображеннями на іконах.
Що вважається найбільш складним в історичному моделюванні?
Робота з металом - це важко, але реально. Займаючись науковою реконструкцією, наші хлопці навчилися багато чому - навіть дути скло. Також робимо піч, намагаємося обпалювати глину.
Чому Ви почали займатися реконструкцією? Що привертає в цьому?
Займаюся реконструкцією вже 10 років. Що привертає?.. У ті часи було все по-чесному, цікавий був час. У клубі всі хлопці - патріоти нашої землі. Розвиток руху починається, коли з`являється місце, де можна проводити турніри, фестивалі.

Зараз у нас є чудовий майданчик - місце для проведення фестивалів реконструкторів – «Парк Київська Русь», куди ми запрошуємо клуби з усієї України.

На фестивалях цікава сама атмосфера - забуваєш про все, занурюєшся у той світ.

Цікаво в імпровізованому бою випробувати одяг, мечі.


Хто сьогодні займається історичним моделюванням? Який узагальнений портрет учасника фестивалів реконструкторів?
Середній вік учасників клубів реконструкторів - 28 років. Це архітектори, інженери, юристи, лікарі. Сфери діяльності у людей самі різні. Зараз реконструкцією особливо цікавиться молодь - перший, другий курс інституту. Але це дороге захоплення. Наприклад, пояс можна купити за 200 грн., а можна і за 2000 доларів. Комплект одягу, все ж таки, коштує від тисячі доларів. У дівчат дорого коштують прикраси. Все це купується не відразу. Буває, збираєш гроші, придбав якийсь елемент, а нове відкриття говорить про те, що виглядав він зовсім інакше - і все починається знов. Хтось шиє одяг сам, хтось замовляє у майстрів.
Чи чекаєте ви на нових учасників? Що потрібне для того, щоб стати членом клубу?
Придбати одяг часів Київської Русі.
Це свого роду «членський квиток»?
Так.
Чи існують якісь правила у вашому клубі?
Не носимо годинники, відключаємо мобільні телефони, і повністю заглиблюємося у той світ.

Чи є якась внутрішня структура самого клубу - посади, ранги?

Князь, воєвода, бояри, мужі, гридені, отроки, други. Отрок проходить випробування зброєю, після чого отримує право носити пояс. І так далі - до бояр.
БОРЩ НА РУСІ ГОТУВАЛИ БЕЗ ЗАСМАЖКИ, ТОМАТНОЇ ПАСТИ І КАРТОПЛІ
Відтворення побуту епохи Київської Русі - обов`язкова умова ваших зборів?
Ми встановлюємо шатри і намети, привозимо з собою столи, лави. Все відтворено нами за археологічними знахідками - навіть посуд. Дівчата варять їжу, яку готували в ті часи, - тобто, ніякої картоплі, макаронів, ковбаси - сучасне ми не їмо взагалі. Готується ячна, пшенична каші і м`ясо - смажене, в`ялене, копчене. Наприклад, борщ в ті часи готували без засмажки, томатної пасти і картоплі.

Але головне, звичайно ж, спілкування. Беремо з собою дітей. Для них шиємо маленькі костюми. Вони найзахопленіші глядачі наших турнірів.


Українські клуби історичної реконструкції залучені до міжнародних рухів?
На пострадянському просторі реконструкція найбільш розвинена у Білорусі. Потім - в Росії. Кудись поїхати за кордон, на фестиваль, для багатьох із нас - не дешеве задоволення. Проте, ми виїжджаємо. У Європі цей рух дуже розвинутий. Куди б ми не приїжджали, нам відшкодовують дорогу. Не так давно були у Польщі. Ось трохи поранили в останньому бою (посміхається, показує перебинтовану руку. – Авт).
А потім як, перепрошували?
На турнірах це звичайна справа. Просто так сталося. Я навіть не відразу дізнався, що пальці зламані.
Бачила ваші мечі. Таким мечем запросто вбити можна. Чи є якісь правила в бою?
Насправді, в бою все проходить по-справжньому. З тією лише різницею, що б`ємося ми ненаточеною зброєю. Інакше - всі б розліталися на шматки. Хоча, навіть якщо тупою сокирою ударити - мало приємно. Не прийнято бити нижче за коліно і у пах. Якщо завдається сильного удару – ти падаєш, і вже поза боєм. Жінки при цьому по-справжньому за нас переживають, воду підносять.
Як ще розважаєтеся під час фестивалів?
Здається, як це може бути цікаво дорослим людям? Але є багато богатирських забав - колоди покидати, городки. Це, здається - дурниця, а якщо спробувати - не легко і дуже цікаво.
Вечорами біля багаття, напевно співаєте...
Танцюємо під інструмент на зразок волинки - це зветься дуда. Є ще ріжки. Гуслі. Усе це теж відтворюється майстрами. Хлопці грають - всі танцюють. Частіше танці засновані на хороводах.
КОЛИ КИЇВ СТОЯВ, РОСІЇ ЩЕ НЕ БУЛО
Що в планах вашої дружини?
Хотілося б купити землю під Черніговом і поставити там маленьку заставу. Є задумки побудувати човни – на три, чотири пари весел, походити по річці.
Як, по-вашому, можна було б використовувати причетність до культури Стародавньої Русі для популяризації нашої держави на міжнародному рівні?
У нас, чомусь, кажучи про історію України, про витоки, прийнято згадувати козаків. Адже у нас до козаків була Русь - величезна держава. Чому Україна - це тільки козаки?! Козаки були не так давно. Насправді, Україна - це Русь! У всіх чомусь асоціація Русь – це Росія. Росії ще не було, коли Київ стояв. На витоки чомусь ніхто не звертає увагу.

Русь – це князівство. Це величезна держава. Потрібно це цінувати. Коріння державності України потрібно шукати саме в Стародавній Русі.


Розмовляла Анна Горпинченко

Стародавні Билини для всіх охочих: 500 богатирів відтворили сюжети «Повісті врємєнних літ»


У «Парку Київська Русь» 28-29 серпня Міжнародний фестиваль “Билини стародавнього Києва” надав фантастичну можливість всім бажаючим зануритись у світ наших пращурів і ще раз пробігтись сторінками славетної історії Русі. Побачене, дійсно вражає – автентичні костюми, лицарські обладунки, швидконогі коні зі сміливими наїзниками та... жіночий середньовічний футбол.

Фестиваль показав своїм гостям 15 билин – “Як Київ Києвом став", "Як Київ матір`ю міст руських став", “Як книзь Володимир дружину збирав”, “Як Ярослав Володимирович турнір між своїми воїнами затіяв” та інші. У відтворенні билин взяли участь як українські, так і білоруські, російські, польські клуби історичних реконструкцій. Цього разу до «Парку Київська Русь» приїхали понад 500 богатирів.

На ристалищі побували і Андрій Первозваний, і Кий з братами та сестрою, і майже всі князі київські. А у перервах між билинами тут відбувались забави для гостей.
Фестиваль “Билини стародавнього Києва” проводився Парком вже втретє. Його учасники продемонстрували масу двивожних умінь. Публіку зачарували динамічні виступи кінного театру “Encore”, у якому задіяні як чоловіки, так і жінки.

Так само глядачі слідкували і за реалістичними боями між представниками клубів реконструкцій із різних країн.

Далі гостей очікував жіночий середньовічний футбол між командами з Росії та Білорусі. Його правила мало чим відрізняються від традиційного футболу, окрім того, що руки гравці мали постійно тримати за спиною.
Тим часом, всі бажаючі могли відвідати вулицю майстрів, де зібрались умільці на всі руки і матеріали – ковалі, різьбяри, шевці та навіть оракули з місячними рунами.

«Парк Київська Русь» – взагалі унікальне суспільне явище. По-перше, місце розташування – чудові краєвиди. По-друге, для молоді це чи не найкращий спосіб проведення вільного часу, до того ж молодь і складає більшість учасників. По-третє, історія тут відтворюється з педантичною науковою точністю. Навіть, як приклад, «Билини» відтворені з максимальною достовірністю – і зброя, і обладунки у воїнів справжні, так само як і бої.


СЮЖЕТИ БИЛИН МИ ВЗЯЛИ З «ПОВІСТІ ВРЄМЄННИХ ЛІТ»
- Фестиваль «Билини стародавнього Києва» розповідає про те, як жили за часів Київської Русі, як проходило становлення держави. Сюжети билин ми взяли з «Повісті врємєнних літ». На фестиваль у «Парку Київська Русь» зібралися представники клубів історичної реконструкції з різних куточків світу. І ми з гордістю можемо сказати, що тут, на Київській землі, проходить найбільший реконструкторський фестиваль, присвячений IX-XI ст. Вже традиційно на території «Парка Київська Русь» збираються люди з різних країн, віддати данину історії, своїм пращурам, свою пошану культурній спадщині Стародавнього Києва - столиці давньоруської держави Київська Русь, - підкреслив унікальність фестивалю автор «Парку Київська Русь», голова благодійної організації «Слов’янський фонд» Володимир Янченко.
«МИ ХОЧЕМО ВИРВАТИ ЛЮДЕЙ ІЗ МОРОКУ ІСТОРИЧНОГО НЕУЦТВА»
Як для вітчизняних наукових кіл, так і для спеціалістів з історичної реконструкциї великою подією стало те, що на фестиваль завітав класик знань про озброєння стародавньої Русі, доктор історичних наук, професор із Санкт-Петербургу Анатолій Кірпічников.

Проект «Парк Київська Русь» звернений до всіх шарів суспільства. Ми хочемо вирвати людей із мороку історичного неуцтва. Недостатньо наша молодь натхненна нашою спільною історією 12 століть - Росії, України, Білорусі. Ця єдність зберігається у нашому характері до сьогодення. Єдність віри, расових ознак. Цілі цього Парку дуже благородні. Сюди приємно приїхати, це корисно для народу. Подібного проекту поки що не було. У наше століття, коли культурі мало надають значення, тут серце саме проситься розуміти, відчувати, - зазначив «гуру» засад наукового історичного моделювання Анатолій Кірпічников.


«ЦЕ НЕ ПСЕВДОЕТНОГРАФІЯ, А ПРАГНЕННЯ ВСЕ ВІДТВОРИТИ ТАК, ЯК ЦЕ БУЛО НАСПРАВДІ»
У свою чергу, заступник директора інституту археології НАН України Гліб Івакін, закликав «всіх людей доброї волі, які цікавляться нашою спільною історією», звернути увагу на фестивалі, які влаштовує «Парк Київська Русь», і на сам проект.
- Я тут не вперше, бачу як Парк розвивається. Це не псевдоетнографія, не якісь фальшиві блискучі речі, а прагнення все відтворити так, як це було насправді. Тому до роботи залучені наукові консультанти. Тут збираються люди захоплені благородною ідеєю. Вони хочуть пізнати своє минуле - матеріальну і духовну культуру. Люди обмінюються не тільки ударами мечів, але й думками, - зазначив Гліб Івакін.
«МИ ПОВИННІ ВИЗНАТИ, ЩО В РОСІЇ ТАКОГО ПРОЕКТУ НЕ ІСНУЄ»
Секретар постійної комісії Міжнародної парламенської асамблеї СНД з культури та спорту Костянтин Пшонко підкреслив, що фестивалі «Парку Київська Русь» мають велике культурне значення і представники дев’яти країн СНД, які входять до парламентської асамблеї, підтримують цей проект.
- Історично ми всі зв`язані. Це міжнародний проект, який підтримується нами на найвищому рівні. Цього року всі учасники отримають дипломи парламентської асамблеї. Я викладаю історію у петербурзьких вузах, і зі здивуванням і радістю бачу тут своїх студентів, які їдуть за 1000 кілометрів, щоб взяти участь в цій важливій для них події. Це показує, що історія об`єднує молодих людей в цьому проекті. Ми повинні визнати, що в Росії такого проекту не існує, - сказав Костянтин Пшонко.
«ІНОЗЕМНИХ ТУРИСТІВ ЦІКАВИТЬ ЕКШН - ПОДІЄВИЙ ТУРИЗМ, ЦЕ ТЕ, ЩО ЗАХОПЛЮЄ»
Заступник Голови державної служби туризму і курортів Міністерства культури і туризму України Дмитро Заруба вважає, що «Парк Київська Русь» має великий туристичний потенціал.

Розвиваючи його, це дасть можливість привернути сюди туристів, людей, які цікавляться історією Київської Русі, тут вони можуть все побачити наочно. Іноземних туристів завжди цікавить екшн - подієвий туризм, це те, що захоплює. Самі пам’ятники архітектури, звичайно, важливий елемент, але коли є ще і події - це більше привертає туристів. За міжнародною статистикою, у Європі активно цікавляться історією інших країн люди до 35 років. Ми готові підтримати цей проект тим, що включимо його до переліку туристичних маршрутів Україні у календар на 2011 рік, який піде на туристичні виставки Європи, де буде представлена Україна, - додав Дмитро Заруба.


Увечері першого дня гості Парку спостерігали грандіозний феєрверк на честь свята, насолоджуючись музикою білоруських етно-гуртів “Стари Ольса” та “Osimira”.

Дощ аніскільки не злякав відвідувачів, яких ввечері стало навіть більше. Почавшись о першій годині дня, фестиваль тривав до шостої ранку наступного дня. Закохані пари та й просто гості зустріли романтичний світанок на валах Київського Дитинця.


Анна Горпинченко, Катерина Зінов’єва

1   2   3


База данных защищена авторским правом ©shkola.of.by 2016
звярнуцца да адміністрацыі

    Галоўная старонка