Програма комплексного фахового екзамену з «Культурології»




Дата канвертавання30.04.2016
Памер118.3 Kb.
ПРОГРАМА

КОМПЛЕКСНОГО ФАХОВОГО екзамену

з «Культурології»
для абітурієнтів, які здобули освітньо-кваліфікаційний рівень

молодшого спеціаліста галузей знань «Культура», «Мистецтво», «Педагогічна освіта», «Соціальне забезпечення», «Сфера обслуговування» та інших

та вступають на ІІ (денної форми навчання) або ІІІ курс (заочної форми навчання) університету
ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Розділ І. КУЛЬТУРА, ВИЗНАЧЕННЯ ТА СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ, КУЛЬТУРА ЯК СОЦІАЛЬНЕ ЯВИЩЕ.
Поняття, структура, функції культури.

Визначення культури. Культура – спосіб діяльності людини.

Структура культури: матеріальна і духовна культура (норми, цінності, інститути, знання, переконання, віра, почуття, світогляд).

Види культури (культура спілкування, культура освіти, моральна, естетична, релігійна, політична, правова, наукова, економічна та культура міжнаціональних відносин).

Функції культури: пізнавальна, світоглядна, комунікативна, інтегративна, оцінно-нормативна, виховна.

Типологія та класифікація культур. За носієм (світова, національна), за поширеністю в суспільстві (домінуюча, субкультура, контркультура), за рівнем культури (масова, елітарна, народна), за художнім стилем (ренесанс, бароко, класицизм, рококо, романтизм, реалізм, модернізм, постмодернізм), за динамікою соціально-історичних утворень (первісне суспільство, ранні цивілізації, традиційні цивілізації).
Розділ ІІ. ЛЮДИНА І СВІТ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ.
1. Стародавні земні цивілізації.

Культура Месопотамії. Стародавні цивілізації IV-III тисячоліття до н.е., на території Передньої Азії та Північно-Східної Африки: Вавилон, Шумер, Єгипет, Ассирія, Аккад. Характерні форми месопотамської культури в епоху ранньої писемності: великомасштабна планомірна іригація, міста-держави, примітивна демократія. Поява літератури.

Космогонія. Антропоморфні божества родючості, культ богів покровителів держав. Космогонічні поеми. «Поема про Гільгамеша». Вавилонська вежа. «Висячі сади Семіраміди», досягнення в астрономії.



Культура Стародавнього Єгипту. Виникнення рабовласницької держави в Єгипті. Періодизація культури Єгипту. Піктографічне письмо, ієрогліфічна писемність. Стародавні пам’ятки релігійної та світської літератури: «Тексти пірамід», «Книга мертвих» тощо. Релігія Єгипту. Поклоніння тваринам. Уявлення про ієрархію богів, про створення богом світу, людей та інших богів, потойбічне життя стародавніх єгиптян, їх вплив на розвиток і формування стилю пірамід, домовин, архітектуру Єгипту.

Культ фараона, його релігійне і політичне значення. Досягнення культури Єгипту в галузі математики, геометрії, медицини, розквіт мистецтва.



Культура Стародавньої Індії. Стародавні цивілізації в ІІІ тис. до н.е. в долині Інду. Культура Хараппи і Мохенджо-Даро. Панування культу Богині-матері. Ведична література і культ. «Рігведи», «Брахманізм і буддизм в індійській культурі». Філософське вчення буддизму. Індуїзм як підсумок єдності різних культурних традицій.

Індійська література і мистецтво та їх зв’язки з релігійними уявленнями. Вклад Індії в світову культуру.



Стародавній Китай. Китай – країна стародавньої цивілізації. Формування першої рабовласницької держави Шань-Інь.

Унікальність китайської культури: ритуал та етика в традиційному Китаї. Релігійно-філософські вчення. Конфуціанство – унікальна теорія і практика державного життя. Місце буддизму в китайській культурі. Конфуціанство та легізм у політичній історії Китаю.

Своєрідність мистецтва: триєдність каліграфії, поезії та живопису. Китайська сім’я: традиції й тенденції. Досягнення в медицині. Ушу. Розвиток культурних зв’язків з іншими країнами: «Великий шовковий шлях». Китайська культура і Захід.

2. Історія людства – історія культур.

Культура Давньої Греції. Крито-Мікенська культура. Ахейська Греція, культурна спільність її населення. Гомерівський епос.

Архаїчна Греція. Утворення полісів. Характерні риси культури давньої Греції. Боги грецького Олімпу. Література і мистецтво. Від релігії до філософії – Піфагор, Геракліт, Демокрит, софісти, Сократ.

Давньогрецька культура і мистецтво класичного періоду. Платон і Аристотель. Феномен грецького чуда: народження наукового знання і розквіт мистецтва.

Елліністична доба. Домінування морально-етичних проблем та суб’єктивної тематики в філософії. Вплив грецької культури на культуру Близького і Середнього Сходу. Велика спадщина античної Еллади.



Культура Стародавнього Риму. Початок Риму, легенда про Ромула і Рема. Етруська культура. Римська рабовласницька республіка. Розквіт еллінської культурної традиції. Римське право. Система освіти. Римська поезія і проза. Сатира. Ораторське мистецтво.

Культура періоду Римської імперії. Досягнення в культурі і мистецтві. Від релігії общини до світової релігії. Розпад античного світу.

Культура Середньовіччя. Особливості середньовічної культури. Виникнення Візантійської імперії. Перемога офіційного православ’я. Поетична і прозаїчна література. Григорій Богослов, Прокопій Кесарійський, єпископ Євсевій – історіографія, хронографія. Константинопольський університет. Храм святої Софії в Константинополі – найвище досягнення мистецтва.

Зародження культурно-історичної спільності європейських народів у результаті синтезу спадщини античної культури, християнства і народних культур варварів. Філософська тріада середньовіччя: Бог – світ – людина.

Утвердження міського самоврядування. Розвиток шкільної та університетської освіти. Героїчний епос – «Пісня про Нібелунгів» (1200 р.). Морально-етичний образ лицаря, поезія вагантів, трубадурів.

Романський та готичний стилі в архітектурі. Живопис. Музика.



Культура епохи Відродження. Зміст терміну Відродження. Зародження капіталістичних відносин. Роль античної спадщини в піднесені культурного життя Європи. Гуманістичний зміст культури епохи Відродження. Утопічний соціалізм – Томас Мор, Томмазо Кампанелла.

Становлення художньої літератури гуманізму – Франческо Петрарка, Джованні Бокаччо, Данте Аліг’єрі, Франсуа Рабле, Мігель де Сервантес, Фелікс Лопе де Вега, Уїльям Шекспір.

Мистецтво Ренесансу (Ботічеллі, Леонардо да Вінчі, Рафаель Санті, Мікеланджело Буонарроті та ін.).

Культура Нового часу. Реформаторський рух у Європі та його зв’язок з культурою Ренесансу. Основні течії в Реформації. Протестантизм та його вплив на формування нової культурної традиції.

Стилі в художній культурі: бароко і класицизм.

ХVIII ст. в історії культури – епоха Просвітництва.

Проголошення людини і зведення її до статусу засобу досягнення «розумного порядку». Криза абсолютизації розуму (Велика Французька революція). Вплив революції на Європейську цивілізацію.

Мистецтво Просвітництва. Музика. Живопис. Мистецтво рококо. Пошук естетичного ідеалу. Література. Романтизм. Критичний реалізм. Натуралізм.
Розділ ІІІ. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
1. Становлення української культури.

Зародження і розвиток стародавньої цивілізації на терені теперішньої України в ІV-ІІІ тисячоліттях до н.е. Трипільська культура. Грецька колонізація Північного Причорномор’я. Культура та дохристиянські вірування слов’ян.



Культура Київської Русі. Зародження і розвиток держави Київська Русь. Взаємозв’язки культури Київської Русі з культурами інших народів. Київська Русь і Візантія. Християнство: витоки, зміст, ідеологічна спрямованість.

Розвиток писемності. Літописи. Перші оригінальні літературні твори. Стан освіти. Архітектура Київської Русі. Образотворче мистецтво (фрески, мозаїки, ікони). Книжкова мініатюра. Музика, танці.

Місце і роль культури Київської Русі у світовій і вітчизняній культурі.

Українська культура литовсько-польської доби. Поділ України і колонізація Литвою українських земель. Особливості формування культури України в складі Великого Князівства Литовського. Католицька дискримінація православної релігії як дискримінація українців. Люблінська та Берестейська унії.

Виникнення козацтва і його значення в культурному поступі українського народу. Острозька Біблія, Пересопницьке Євангеліє. Книгодрукування. Національна само визначеність. Поширення ідей гуманізму, Відродження, Реформації, раннього Просвітництва. Острозька академія. Творчість Мелентія Смотрицького та Івана Вишенського. Полемічна література. Релігійна та просвітницька діяльність Петра Могили. Організація Києво-Могилянського колегіуму. Синкретизм культури кінця ХV – першої половини ХVІІ ст. Зародження театру. Шкільна драма. Музика.

Культура України часів Гетьманщини. Формування козацької держави. Визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. та її вплив на культурне життя України.

Києво-Могилянська академія – центр освіти і науки. Просвітницька діяльність П. Могили, Ф. Прокоповича, І. Гізеля, Д. Туптала, О. Кониського, С. Яворського та ін.
2. Українська культура ХІІІ століття.

Українське бароко – феномен національно-культурної творчості ХVІІ- ХVІІІ ст. Літературне бароко: від Івана Вишенського, Мелентія Смотрицького до Григорія Сковороди. Домінування духовних тем над світським. Жанри: віршована література, шкільна драма, проповідницька проза, житійна література, передмови – післямови, історіографія, Іван Мазепа – будівничий.

Втрата самостійності Української православної церкви. Церква як засіб поширення російської імперської політики в сфері культури. Використання Росією інтелектуального потенціалу України.

Укази Петра І, Катерини ІІ про заборону друку, викладання українською мовою.

Україна під гнітом Польщі, Росії та Австрії.

Г.С. Сковорода – перший мандрівний філософ.


3. Самоутвердження української культури ХІХ століття.

Характерні риси культурно-національного відродження та його періодизація. Перші історико-етнографічні фольклористичні дослідження. Початок нової української літератури. І. Котляревський.

Харківський та Київський університети як осередки української культури і науки. Кирило-Мефодіївське товариство. М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко – культурне самоутвердження української нації.

Культурні та політичні здобутки Галичини. Просвітницьке товариство «Руська трійця». «Русалка Дністровая», «Вінок русина на обжинки». Товариство «Просвіта» (1868 р.). Наукове товариство ім. Т.Г.Шевченка.

Драматургія М. Старицького, І. Карпенка-Карого, М. Кропивницького. Заснування першого українського професійного театру. Музика. Творчість П. Ніщинського та М. Лисенка – основоположників української класичної музики.

Образотворче мистецтво й архітектура другої половини ХІХ ст.

І.Франко: світогляд, філософські та суспільно-політичні погляди, ставлення до національного питання, літературна та наукова діяльність. М. Грушевський як історик та громадський діяч. Подальший розвиток української етнографії та історії.

Творчість Л. Українки, М. Коцюбинського, В. Стефаника, В. Винниченка, О. Олеся. «Молода муза».

Імпресіоністські та модерністські тенденції в творчості українських художників. Українська графіка.

Роль і місце української культури в формуванні національної самосвідомості українців та духовному розвитку людства.


4. Самоутвердження української культури ХХ століття.

Сучасне українське національно-культурне та державне відродження. Політика «»українізації» в 20-х роках ХХ століття. Підвищення значення української інтелігенції. Ідейно-політична боротьба М. Хвильового. Літературні течії та гуртки в 20-х рр. Новаторське сценічне мистецтво.

Проблеми, втрати і здобутки української культури в 40-50-х роках ХХ ст. Політичні, ідеологічні та культурні наслідки великого терору. Мовна політика. Проблеми розвитку художньої творчості.

Розквіт українського кіномистецтва 50-80-х рр. С. Параджанов, Ю. Ільєнко, І. Миколайчук.

Музичне, образотворче мистецтво. Дисидентський рух. Українське авангардне мистецтво.

Елементи духовного та інтелектуального опору в сфері культури. Виникнення умов для мистецького плюралізму.

Формування української культури як цілісності. Відродження національної культури і мови, культур і мов усіх народів, що проживають в Україні. Становлення національної церкви. Конгреси українців.

Культурне відродження регіонів України. Національно-культурні товариства. Дипломатичне визнання України.

Екологічна політика. Розширення міжнародних, культурних, громадських, наукових, освітніх зв’язків. Роль національної культури в утвердженні і розвитку незалежної держави. Українська культура як синтез духовного життя народу.

Розділ IV. СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ.
Концепція державної політики в галузі культури на 2005-2007 роки (березень, 2005 року).

Сучасний стан культури в Україні.

Цілі, пріоритетні завдання та принципи державної політики в галузі культури.

Стратегічні напрямки, механізми їх реалізації та очікувані результати.

Модернізм як специфічний культурний феномен ХХ ст.

Напрямки модернізму: експресіонізм, кубізм, дадаїзм, сюрреалізм, абстракціонізм, авангард, футуризм, конструктивізм. Масова культура. Течія постмодернізму в культурі на межі ХХ-ХХІ ст. Український культурний ренесанс 20-30-х рр. ХХ ст. та його характеристика.



Рекомендована література:


  1. Абрамович С.Д. Зарубіжна та українська культура (в двох частинах). – Чернівці: Видавництво ЧТЕІ, 2002. – 412 с.

  2. Античность как тип культуры. – М.: Наука, 1988. – 188 C.

  3. Бокань В.А., Польовий Л.П. Історія культури України: Навч. посіб. – K.: МАУП, 1998. – 232 с.

  4. Виткалов B.І. Українська культура: Сторінки історії XX ст. – Рівне: видавнича фірма «Ліста»; 1997. – 433 с.

  5. Виткалов B.C, Митровка М.М. Українська культура: методичне забезпечення курсу (навчально-методичний посібник для студентів гуманітарних навчальних закладів). 2-е Вид. Розширене та уточнене. – Рівне: Волинські обереги, 2001. – 168 с.

  6. Гаврющенко О.А., Шейко В.М., Тишевська Л.Г. Історія культури: Навч. посіб. / Наук. ред. В.М. Шейко. – K.: Кондор, 2004. – 763 с.

  7. Грищенко В. Людина і культура: Навч. посіб. – K.: Либідь, 2000. – 368 с.

  8. Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст. – K.: «Основа»; 1993. – 126 с.

  9. Історія української культури. Під загал. ред. І. Крип’якевича. – Львів, 1937. – 718 C.

  10. Історія світової культури. Культурні регіони: Навч. посіб. / Керівник авт. колективу Л.Т. Шевчук. – K.: Либідь, 1997. – 446 с.

  11. Історія світової культури: Навч. посіб. / Керівник авт. колективу Л.Т. Левчук. – 2-е вид. Перероб. і доп. – K.: Либідь, 1999. – 368 с.

  12. Иллюстрированная история суеверий и волшебства от древности до наших дней. – K., 1990. – 131 с.

  13. Искусство в системе культуры. – Л., 1987. – 98 с.

  14. Культурология. Учебное пособие для студентов учебных заведений. – Ростов на-Дону: Издательство «Феникс»; 1995. – 576 C.

  15. Кормич Л.І., Багацький В.В. Культурологія (історія і теорія світової культури XX т.): Навч. посіб. – Х.: Одісей, 2002. – 304 с.

  16. Косянчук Л.Г. Історія української та світової культури. – Тернопіль: Астон,. – 392 с.

  17. Кононенко Б.И., Болдырева М.Г Культурология (альбом схем и таблиц): Учеб. гособ. – М.: Изд-во «Щит-М»; 2000. – 186 с.

  18. Культурологія. Короткий термінологічний словник: Навч. посіб. – Чернівці: Рута, 2002. – 152 с.

  19. Лосев А.Ф. Философия мифология, культура. – М., 1991. – 136 с.

  20. Культура: теории и проблемы: Учебное пособие для студентов и аспирантов гуманитарных специальносгей /П.Ф. Кузнецова, В.М. Межуев, И.О. Шайтанов и дp. – М.: Наука, 1995. – 279 с.

  21. Культурологія: Навч. посіб. / За заг. ред. докт. істор. наук, проф. М.М. Стрішенця. – Тернопіль: Астон, 2004. – 148 с.

  22. Культурологія: теорія та історія культури. Навч. посіб. / За ред. І.І. Тюрменко, Д. Горбула. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 368 с.

  23. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада: Пер. з фр. (Общ. Ред. Ю.Л. Бессмертного) – М.: Издательская группа Прогресс – «Прогресс-Академия», 1992. – 376 с.

  24. Мень А. Культура и духовное восхождение. – М., 1986. – 261 с.

  25. Малюга Ю.Я. Культурологія: Учеб. пособ. – 2-е изд. доп. и испр. – М., 1999. – 333 C.

  26. Наливайко Д.С. Искусство: направления, течения, стили. – K.: Мистецтво, 981. – 121 с.

  27. Огіенко І. Українська культура: Коротка історія культурного життя українського народу. (Репритне видання ) 1918 p. – K.: Абрис, 1991. – 189 с.

  28. ІІодольська Е.А., Лихвар В.Д., Іванова К.А. Культурологія: Навч. посіб. – K.: Центр навчальної літератури, 2003. – 288 с.

  29. Понамарева Г.М., Немировская Л.З., Тюляева Т.И. Основы культурологии: Учеб. пособ. – М., 1998. – 291 с.

  30. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. Навч. посіб. – З-е вид., стереотип. – Х.: Основа, K.: Т-во «Знання» КОО, 1999. – 366 с.

  31. Попович М. Мировоззрение древних словян. – K., 1971. – 98 с.

  32. Лозин В.М. Введение в культурологию. – М.: Международная педагогическая .кадемия, 1992. – 196 с.

  33. Розанов В.В. Религия, философия, культура. – М., 1992. – 236 с.

  34. Сорокин П. Человек. Цивил_изация. Общество. – М., 1992. – 176 с.

  35. Субтельний О. Україна: Історія. – K., 1991. – 421 с.

  36. Тейлор Є. Первобытная Kyльтypa. – М., 1989. – 623 с.

  37. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Підруч. / Горбач Н.Я., Гецей С. Д., Росінська З.П. та iн. – Львів: Каменяр, 1992. – 166 C.

  38. Українська і зарубіжна культура. Навч. посіб. за ред. М.М.Заковича. – K.: Т-во «Знання» КОО, 2001 – 622 с.

  39. Українська культура: Історія і сучасність: Навч. посіб. / За редакцією Черепанової С.О. – Львів.: Світ. 1994. – 456 с.

  40. Українська художня культура: Навч. посібник. / За ред. І.Ф. Ляшенка. – K.: Либідь, 1966. –416 с.

  41. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. / Упор. О.О.Буряк. – K.: «Либідь» 1991. – 521 с.

  42. Фрезер Дж. Золотая ветвь. – М., 1980; 1986. – 702 с.

  43. Художня література світу: Європейський культурний регіон: Навч. посіб. / H.E. Миропольська, Є.В. Бєлкіна, Л.М. Масон, О.І. Оніщенко. – K.: Вища школа, 2001.– 191 с.

  44. Хоменко В.Я. Українська і світова культура: Підр. – K.: Україна, 2002. – 333 с.

  45. Швейцер А. Благоговение перед жизнью. – М., 1992. – 138 с.

  46. Шeвнюк О.Л. Українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. – K.: Знання-Прес, 2002. – 277 с.

  47. Шейко В.М. Історія української художньої культури: Навч. посіб. / Під. ред. авт. – Х.: ХДІК, 1991. – 92 с.

  48. Шпенглер О. Закат Европы. – Новосибирск, 1991. – Т. I.

  49. Ясперс К. Смысл и назначение истории: Пер. с нeм. – М.: Политиздат. 1991. – 527 с.


База данных защищена авторским правом ©shkola.of.by 2016
звярнуцца да адміністрацыі

    Галоўная старонка