Нестор Мизак




Дата канвертавання30.04.2016
Памер327.4 Kb.

112 Історія України та Північної Бессарабії (Хотинщини)

УДК 94(477)

Нестор Мизак (Чернівці)

РЕПРЕСИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ РАДЯНСЬКОГО

РЕЖИМУ В ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

ТА ОБОРОННІ ДІЇ УПА (1944-1947 PP.)

У статті йдеться про становище українського населення Північної Буковини у 1944-1947 pp. та боротьбу УПА за Українську Самостійну Собор ну Державу.

Ключові слова; УПА, ОУН, курені УПА, боївки УПА, більшовицький режим, арешти, розстріли, депортації, продовольчі контингенти, „стрибки", НКВС, НКДБ. МДБ.
Відновивши у 1944 р. радянську владу в Чернівецькій області, більшовицький режим спрямував свої зусилля на зміцнення тоталітарної сис­теми, на боротьбу з національно-визвольним рухом ОУН, УПА та створення системи економічного визиску.

Населення Чернівецької обл., особливо її гірської та придністровської частин, вступило у рішучий двобій з радянською каральною системою, присутність якої на землях краю позначилась во­єнними та економічними злочинами.

Матеріалом для даної публікації послужил v архівні документи окружного проводу ОУН L но­вини під керівництвом Василя Савчака, l „Сталь", які пройшли довгий і склади" і шлях, перш ніж потрапили до рук дослідник

Ймовірно, доставлені з Бук /вин і під 'ільним зв'язком на Закерзоння, їх звідт* -їй»." УГ.А пере­дали на Захід під час свого останнь го рейду 1947 р. в американську окупаційну зону Німеччини.

Наступного року неві. *ику . ублікацію з цих матеріалів під назвою „Г кс на в боротьбі" по­дав часопис „Україн* чка і шбуна", а з нього пе­редрукував Вісник ^ ^рі. 1*аіш оборони чотирьох свобід України ь Іт*ч >-Йорку'.

Згод м и :й матері л став надбанням „Колек­ції редакіч "> ГІ»топису УПА Петра Й.Потічного про пг . ^аь.ч ">ку і протиповстанську боротьбу в Укра і. Уь'зерситет в Торонто. Онтаріо-Канада".



'^9і. х частину матеріалів надруковано у 19-му го : Літопису УПА. Серед них під заголовка­ми „У боротьбі за Українську державу впали", "і ейди УПА по Чернівецькій області". „З дій і боїв УПА та боївок" і останній - „Загинули на полі слави"1.

На появу цього видання відгукнувся автор цієї публікації в обласній газеті „Буковина"*.

З фактів, зібраних чинами збройного підпілля ОУН Північної Буковини, висвітлюється жахлива картина російсько-більшовицького терору, який принесли з собою „визволителі'" після проходжен­ня ЛІНІЇ фронту навесні 1944 р.

В архівних матеріалах з цього приводу зазначено: „...найжахливіші тортури темного середньовіччя зовсім видаються блідими при порівнянні з тими, що їх приніс українському народу московсько-більшовицький поліцейський режим"4. Зразу ж після зайняття гірських районів Буковини улітку й у вересні 1944 р. радянські райвійськко-мати почали мобілізацію населення на фронт і зустрілися з масовим небажанням буковинців ь ювати за сталінські інтереси в Європі.

У відповідь органи радянської влади орі чіз., вали облави на чоловіче населення ^а г"»илв- 'чі розстріли. У квітні-травні 1944 р. інше у . аг~ /ги селах Вашковецького р-ну розстрілові із чолові­ків: 2 квітня 1944 р. у с.СараФ .нець Григ- рія і Ва­силя Сороханів. 20 квітня у *. Ст нівці - Юрія Ру-снака (22 p.), 4 травня v ..Г *ча. че - Миколу Ма­нільського, 16 липня; '.Стар^ Цричинці - Михай­ла Казимірика та «' тих

Населення кр. *о хс »алс . в ліси, однак прийн­яти велику кількість юбровольців до новостворе-ної УПА не вистачало фізичних можливостей, бра­кувало війст <<оь. х старшин, зброї.

На місця, загі» увала невизначеність, як бути далі. X оі. оемож. у Другій світовій війні? Який пол'тич чи лад запанує в Європі після війни?

Щ* ^ пдггримати населення у його прагненнях "о v зободи, боротьби за Українську Самостійну Coov ">ну Державу, опору радянській тоталітарній cncTf лї. яка сіяла смерть і насилля, теренами Бу­ковини у кінці 1944 - на початку 1945 pp. пропа-гандивними рейдами з передгір'я Карпат пройш­ли курені й сотні УПА. Серед них Буковинський курінь УПА Назарія Данилюка, пс. „Перебийніс", який з 20 листопада по 20 грудня 1944 р. пройшов селами Вижницького, Вашковецького, Сторожи-нецького і Чернівецького р-нів. Повстанці у селах організовували віча, на яких розповідали присут­нім, за що бореться УПА, роздавали пропаганди­стські листівки і брошури, брали участь в Богослу­жіннях, співали революційні і повстанські пісні*.

22-27 грудня 1944 р. селами Вижницького і Ва­шковецького р-нів прорейдував відділ УПА пору­чника „Лісового", 23 грудня 1944 - 8 січня 1945 pp. північною частиною бессарабських районів Черні-веччипи - Новоселицького, Хотинського, Кельме-нецького і Сокирянського р-нів - успішно здійснив рейд спецвідділ „Авангард" під командуванням „Павленка" (прізвища не ідентифіковано- - И.М.)1.

Гірською частиною Буковини рейдував також відділ УПА „Сурма" під командуванням „Білого" (прізвище не ідентифіковане), перемаршировува-ло багато чот УПА під командуванням ..Буйтура", „Буревія" та інших. Усі вони розповсюджували листівки „Звернення до буковинців", „Універсал" і „Платформа УГВР" та інші пропагандистські видання. Населення радісно зустрічало рідне вій­сько, брало участь у розмовах, годувало і вдяга­ло повстанців тощо.



Репресивна діяльність радянського режиму в Чернівецькій області... 113

Слід зазначити, що на територію Буковини че­рез Дністер переходили також відділи УПА з Тер­нопільської обл., які піднімали бойовий дух буко­винців.

У липні 1944 р. біля невеличкого села Зелена Липа Хотинського р-ну заквартирувала сотня УПА Богдана Никорчука. пс. „Тополя". Але 16 ащщя 1944 р. буковинські енкаведисти атакували сотню. Повстанці відстрілювались до останнього патрона і в бою загинули 33 упівці8.

27-29 листопада 1944 р. селами Брідок, Добри-н.вці, Онут, Топорівці прорейдував Чортківський курінь УПА „Сірі вовки" під командуванням Пе­тра Хамчука, пс. „Бистрий". Повстанці вступили І кілька боїв, В одному з них убили старшого упо­вноваженого Чернівецького ОУ НКВС капітана Морозова*.

У перших числах лютого на село Баламутівка j Заліщицького р-ну Тернопільської обл. здійснив =2скок командир Самооборонного кущового від-л.лу „Калина" (прізвище не ідентифіковане. -- У!.). Повстанці убили 24 енкаведистів, з ними -чзльника РВ НКВС Мельнікова. „Калина" був -дполковником Червоної армії. Перейшов на Те­рнопільщині до лав УПА й загинув у криївш від ної кулі у с.Щитівці Заліщицького р-ну10.



У кінці і944 - на початку 1945 pp. радянські їласті зосередили у гірській та рівнинній частиках "і знічної Буковини значні військові сили, як, їй ггагнули розгромити повстанські загони -. пока

• зати їх. У відповідь повстанці завдэчали іь. " > z: г діваних ударів. Так, 18 вересня IS p. боївка 5-_>нля Савчука, пс. „Лебедь"' 6К. А хтинець ~ тильського р-ну із засідк > об трип m автома-тгу-:у обласних чинів НКВС . уЬ. - заступника ичальника УНКВС м-ра Меняь. -іна, заступника начальника УНКДБ м-ра і '->вожилова, начальни­ка санітарної служби У >' КВ(. капітана Большако-kl Завідуючу рай доь твьидділом Лебедеву захо-~-гм в полон. Рц час течі її застрелили" .

Лісля цієї подY 4u енкаведистів зробили наскок

шл ;ело Дихтин^ й арештували Юрка Москаля

4і ; v [ іасія Бур іка (46 p.), Василя Гасюка (52

Ва». * ..- ," Чив юк (54 p.), Аксенію Бурак. їх

ж ль. ч д. хати, знущалися, поклали ниць і роз-

, -зялі. чергами з автомата. Бурак Аксенію по-

." вересня 1944 р. у с Старі Драчинці Вашко-зкого р-ну енкаведисги під час облави застре-та 60-річного селянина Теодора Лакусту і двох синів, а дружину кинули у підпалену хату за z:o у них раніше квартирували повстанці13.

другій половині січня 1945 р. почалася вій-:=а операція збройних сил СРСР у Вижнииь-К»г- р-ні, яка тривала цілий місяць - до полови-■ ~-?того. Водночас каральні акції охопили час-ал Путильського р-ну. Облави тривали вдень :. під час яких відбувались розстріли та па-господарства. Цього місяця енкаведисти спа-

лили на двох невеличких присілках Ракова і Око-лена сім господарств'4.

У другій половині лютого війська НКВС пере­йшли у південно-західну частину Путильщини. У блокаді сиз, яка тривала п'ятнадцять днів, брали участь понад 1000 солдатів1'

Селяни утікали з сіл у глухі ліси або переходи­ли в район сіл Довгопілля. Стебні. Конятин ^ другій половині 1945 р. більшовицькі обік зи .l. *о-ндрували села Вашковецького р-ну, які були ^енс вною повстанською базою Північної Бук чи±. : і найкраще зорганізовані. Селами дсал» чон; .м 200 кшнотників-енкаведистів, що па ^v*-- ^ajir, Стані-вецькі, Костинські і Кабин^ькі ліси16.

17 березня 1945 р. пер' «і сп^игруп-і облавників прибули в Заставнівський k л. У с Вікно розква­ртирувалось 200 сол латів, ^ер ччанці - 300. Заста­вні - 300. З 20 бере. *я дод. гкові сили дислокува­лись у селах БґлН\ "к, "ор шівці, Добринівиі. Об­лави у районі *w али до половини квітня. Най­більше були терс візовані села Брідок, Боянчук. Василів. Рй, ^івці, Дорошівці, Добринівці, Кадубі-вці, Куч; оів і 'члий, Товтри, Онут та інші17.

С* т<іь ".є уло тільки у Садтірському р-ні. Ра_"" іідді. НК jC тут обходився своїми силами. j. шіс "Ч березня понад 100 енкаведистів зі „стри­бка. "ч" провели облаву на села Васловівці. Рара-1 те, Ширівці. Шубранепь.

Після третього звернення від 19 травня 1945 р. уряду УРСР до повстанців виходити з повинною радянські каральні сили знову звернули увагу на Вашковецький р-н, а 3-го липня 1945 р. 500 сол­датів військ НКВС влаштували облаву на с. Ба-пилів-над-Серетом Сторожинецького р-ну та про­чісували навколишні ліси у відповідь на ліквіда­цію упівцями лісопильного заводу в Берегометі.

10-12 липня 1945 р. совєтські війська влашту­вали чергову облаву на села Дорошівці, Брідок, Товтри та Вікно у відповідь на ліквідацію повста­нцями горілчаних заводів на Буковині. В облаві брали участь понад 400 енкаведистів18.

У липні-серпні 1945 р. більшовики застосува­ли для облав у Кіцманському і Садгірському р-нах перехідні війська 4-го Українського фронту. Однак результативність фронтових військ у боротьбі з УПА була мінімальною. Солдати не хотіли вою­вати з власним народомІУ.

Початок осені 1945 р. позначився новітнім на­ступом енкаведівських сил на повстанські терени Північної Буковини. 24 вересня півтисячі солдатів прочісували села Заставшвського р-ну: Василів. Дорошівці, Товтри. 30 вересня 300 енкаведистів блокували Сторожинецький ліс.

У ході каральних операцій енкаведівських сил у Путильському. Вашковеиькому і Вижнипькому р-нах у 1944-1945 pp. було розстріляно 75 осіб20. Так. 25 травня 1944 р. у сЧортория Вашковець­кого р-ну розстріляли Теодора Лукіянчука. 5 ли­пня у с.Бережниіія - Василя Андрюка (18 p.). 8



^

114 Історія України та Північної Вессарабії (Хотинщини)

вересня у с.Дихтинець Путильського р-ну - Вла-сія Бурака (46 p.), 27 жовтня 1944 р. у с.Малятинці Кіцманського р-ну - Леонтія Іванюка (60 p.). Яко­ва Максимовича (43 p.). 8 грудня у с\Розтоки Ви-жницького р-ну - Юрія Вівчука (48 p.), Миколу Том'юка (60 р.) з дружиною Марією і т.д.

26 грудня 1945 р. у с.Чуньків Заставнівського р-ну оперуповноважений МКДБ Кулик пиячив у селянина Івана Попела, а потім застрелив його п'ятирічну дитину21.

Захоплених у полон упівців з метою залякуван­ня населення прилюдно вішали на змайстрованих шибеницях і деревах. З листопада 1944 р. по кві­тень 1945 р. зафіксовано 12 повішань, але таких фактів насправді було значно більше.

Так, 1 листопада 1944 р. енкаведисти повісили двох повстанців у с. Шубранець, двох у Ленківцях і двох на шосе Чернівці-Снятин, 13 січня 1945 р. повісили загиблих повстанців ..Романа'" і „Суди­му*" у с.Стара Жадова Сторожинецького р-ну, 8 березня 1945 р. у с.Зеленів Вашковецького р-ну станичного Івана Миколайчука, пс. „Меч" у центрі села, а тіло сотенного Дмитра Карапки. пс. „Боярин"1 із с Киселиці Путильського р-ну розіп'я­ли на стіні будинку у Путилі.

Населення краю зазнало від радянських влас­тей потоптання і приниження людської гідності й у формі ґвалтувань дівчат і жінок. Наприклад, 14 квітня 1944 р. лейтенант НКВС зґвалтував дівчк ну Калину М. із с Ревне Чернівецького р-ну. t ча-вня 1944 р. більшовицькі партизани у с.Карапч. Вашковецького р-ну зґвалтували Ольгу (24 р.) і Ольгу Я. (24 р.). У с Комарівці Сто' _ чь пько-го р-ну капітан НКВС Безрукої зґна тува Марію Б. За короткий проміжок часу . "Ьікч. ^но 7 та-ких випадків".

У ході облавних дій партій», ^-господарський ак­тив та війська нещадно грі. "ува >, селянські госпо­дарства. Приміром, у . iv,. ^а вижницького ра-ну у другій половині 19J!» \ енк ведисти пограбували: у селянина Бердника - 6 оьсць, Шемберка - теля. Бо-днарашека і Грао^ по 4 вівці, Іллі Фраюка - 2 вівці, 1 к оо у, Олексі: Кретора -4 цнт картоплі. У с Банилів ч"' -г :синецького р-ну у Костянтина Га-кманэ ja.'таті.' корову. 25 серпня 1946 р. радянські прша. "іоньлки накинулись наХрещатшіький мона-' їй ' х<. гіли пограбувати його, але ченці зчинили кр пс .рабіжники відступили23.

за приблизними даними, вимальовується жах­лива картина радянських грабунків населення. Так, з 15 вересня 1945 р. по 31 березня 1947 р. у селах Вижницького, Вашковецького, Заставнівсь-кого, Кіцманського і Сторожинецького р-нів вчи­нено 106 тотальних грабунків24.

Окрім пограбувань, каральні акції супроводжу­вались спалюванням господарств. У 1944-1946 pp. людські оселі горіли кожного дня. З липня 1944 по 24 вересня 1946 pp. карателі спалили до тла у ви­щезгаданих р-нах 63 селянські господарства, 12

грудня 1944 р. спалено 5 господарств у с.Плоска Путильського р-ну, згоріли господарства Михай­ла та Костя Стефураків на присілку Бозна с Роз­токи Вижницького р-ну, 24 грудня 1944 р. спале­но господарства Григорія, Михайла і Теодора До-щука у с Зеленів Вашковецького р-ну25. 28 люто­го 1945 р, у с.Іспас Вижницького р-ну енкаведис­ти запалили господарство Михайла Труфина. Його дочку припнули косами до лави і залгтіи -в палаючій хаті. Зв'язаного 70-річного батька ~а-кож кинули у вогонь і вони обоє згоріли26.

У цей же період радянські власті * ^исі. тилі . :о злочинного вирубування буковинс киу -чр—гсь-ких пралісів. Тисячі гектарів виплекай их с одіття-ми лісів перетворено в пусти а. Для здійснення ру­бки лісу були направлені чер. *• .оармійці. Напри­клад, Берегометські ліг. плк щ^ вали 1000 солда-тів-лісорубів, Вижене», у - 600 Жадівські - 40, Ка-рапчівські - 40, Г.ш чсь » 4Г J і т.д. Разом у цих та інших лісах п^. цн~ зало ^740 червоноармійців-лісорубїв27. Червонч армійські маси не отримува­ли солдатсь* ч пайків. Кинуті напризволяще, вони ненод -ю гj чбували і тримали у страхові й покорі '" Не. """ли пні села.

Ні' пош пен*-^ими стали суцільні арешти се­лян ml ою позбавлення краю повстанського ак­ти у, , пральної і матеріальної підтримки визво-.. ч 'х сил народом. Людей арештовували з різних при1 чн, найперше рідних і близьких учасників чизв^льної боротьби. Хапали різних за віком - від малолітніх до людей поважних років і судили до 10, 15, 25 років концтаборів, частину з них розстрі­лювали.

Характерно, що арештів та ув'язнень зазнава­ли навіть учителі зі східних областей України, на­правлені на Буковину з метою виховання шкіль­ної молоді у ленінсько-сталінському дусі. Зустрів­шись з суворою дійсністю у краї, вчителі-східня-ки ставали прибічниками ОУН. УПА.

5 жовтня 1946 р. у с Лукавець Вижницького р-ну емдебісти схопили учителів з СУЗ Павліну Ма­льовану і Марію Масловську. 5 грудня цього року арештували учителя в с Мусорівка Заставнівсько-го р-ну".

Не минали кари і т.зв. ..стрибків". Насильно втягнені до каральних структур НКВС, частина з них не хотіла воювати проти односельців. Таких влада судила за „дволичність". Арешти відбулися у селах Чорногузи. Іспас, Карапчів, Вилавче, Ни­жні Станівці, Михальча та інших. У Нижніх Ста-нівцях у результаті переперевірочних дій НКВС із 70 „стрибків*1 залишилося тільки 12. у КарапченН з 32 - 14 і т.д.29

Арештовані в тюрмах зазнавали надзвичайно важких катувань. Часто хапали дівчат, знаючи. що вони виконували функції зв'язкових, санітарів УЧХ. В тюремних камерах до них застосовували найвитонченіші катування, а після ґвалтували. Так. під час арешту Вероніки Г. із с. Жадова й


Репресивна діяльність радянського режиму є Чернівецькій області. 115

�222298

ля допитів у Сторожинецькій тюрмі зґвалтува-і підряд 8 енкаведистів. Чи не найбільших арештів зазнали селяни Ва-^ж швецького району. З 10 квітня 1944 р. по 30 сі-ms 1946 р. за неповними даними в районі ареш-■■Лі майже 300 мешканців, з них понад 80 жі-Е* : дівчат. У Вижницькому р-ні з грудня 1945 р. М* з них 19 жінок, у Заставнівському - 258 і се-: їх 110 жінок та дівчат, у Садгірському - 138, » Кдіманському - 86 і т.д. Лише в одних Лснків-в Садгірського р-ну у березні-липні 1944 р, арє-ювано 70 осіб [14. с 19]. Разом за неповними підрахунками у 1944-1946 з Вашковецького. Вижницького, Заставшвсь-э. Кінманського. Путильського, Садгірського. __ ггожинецького і Чернівецького р-мів ув'язнено ■KjbKO 1000 осіб, з них 271 жінок і дівчат3". Поруч з арештами радянські власті застосову-е на Буковині депортації. Ця форма каральних _}: на Буковині мала ту саму мету, що й ареш-Псрші депортації почалися з квітня 1944 р. Ра-ська влада вивозила у віддалені райони СРСР L хто висловлював найменше невдоволення по­рами нового окупаційного режиму. Під час де-гїілй майно вивезених повністю конфісковува-* на користь держави, будинки розбирались і =ївіть спалювались.

Характерно, що вивозили мешканців, не тіль-

»:э'язаних з визвольним рухом, але й зовсім не

ггних до нього. За неповними підрахункам*

ільше вивезено селян з Вашковецького р-ну,

:к?ше охопленого полум'ям повстане :ого

Так, і 20 квітня 1944 р. по 16 квітн^ 19«», о.

го району вивезено 232 особ? . з і їх 1, > ді-

р Кіцманського р-ігу з 30 грудь 19*.1 *• по 4

зкя 1946 р. депортовано 136 осі*, з них 84

■ни. Разом з Вашковецького Вижншіького.

Ігізнівського. Кіцманськ то, ."здгірського,

■режинецького і Пути .«. ко. р-нів вивезено



t за два неповних р ки 5 3 особи, з них 244

ML шо складало м йж. ..> відсотків від доро-

- заселення і як. •■ ттш стати потенційними

семи 3Z чол о У країн в майбутньому51.

зйстопа, ч ,ПЛ& р. радянці. прикриваючись

■аси г !_,~удл "чі народного господарства, на

фхь. пра^ о у вугільні шахти Донбасу поча-

члк ^ати й дівчат. У Заставнівському р-ні

Г ou зці отримало рознарядку па 20 дівчат,

18. Добринівці - 17. Репужинці - 25. У Кі-

ому р-ні с. Валява 5 серпня 1944 р. отри-

заздакня відправити 30 дівчат. Давидівці -

_дин - 25. Оршівці - 40. Разом села Завс-

кого, Вижницького, Сторожинецького.

ького р-нів мали відрядити 587 дівчат":.

~ постійно міняв тактику щодо повстан-



■е явилися з повинною, їх не судили, а дору-

вааггь керівні посади в районі Так. колиш-

;,-темному бунчужному „Іскрі" дали поса-

стора райфінвідділу із зарплатою 450 крб.

Чотового „Чумака" поставили на пост секретаря в районному суді із зарплатою 400 крб.15

Починаючи з весни 1944 p., влада постійно об­кладала буковинські села важкими продовольчи­ми контингентами. Населення ховало хліб, але ра­йонні карателі під час облав з довгими залізними щупами знаходили його і реквізували. Контингент збільшили до таких розмірів, що у селах Багна, Черешенька, Лукавці, Майдан Вижницького р-**у почався голод34, а селян, які не в силі були вико пати поставки, арештовували. Хто не виконуй ** поставки м'яса і молока, штрафували: зр іез^ чий 1 кг м'яса - на 20 крб, 1 літр молока - на і п к> *

Населення почало збирати у лісі жолуді, о ни­ло їх, додавало трохи тертої баг „болі і мук", і так пекло коржі. Як наслідок, від нги 'і* лих хлібоздач у бессарабських селах Хотт .^ m Герцаївсько-го і Садгірського р-нів л. >ои по* їли опухати від голоду"-

У грудні 1946 р. . льг овик . здійснювали „за­чистку" сіл області від <ліба". У результаті в То-порівцях від голе «у опу'а.іо 100 осіб, у Чорнівці понад 80. Люді не t 'тримали радянського глуму і вбили у Топот."'*"*' і артового біля збіжжя. На­ступного ' іія а л сел? лриїхав старший лейтенант МДБ С-асч і почав арешти непокірних36.

Ви го. "»ду й холоду, незадовільного стану ме­ль . »т обслуговування на Буковині розповсюди-' ась епі. емія тифу. Хвороба вражала селян і по-в«- чнціе Припущення, шо енкаведисти розповсю­джували в краї заражені вірусом тифу заштрики (уколи).

У грудні 1946 р. більшовицька влада розгорну­ла в селах області виборчу кампанію до Верхов­ної Ради УРСР, ці вибори мали відбутися 9 люто­го 1947 р. Щоб знейтралізувати повстанські висту­пи, складали у селах списки заручників, яких мали арештувати або депортувати на випадок повстан­ських дій. Приміром, 25-26 грудня 1946 р. із с.Рогізна Садгірського р-ну до райвідділу МДБ викликали Миколу і Степана Федорюків. Теодо­ра Шемчука, Павла Майданського, Павла Коро­ля та інших, шоб ті гарантували у селі спокій37.

В умовах виборчої кампанії гарнізони НКДБ контролювали підготовку і хід виборів на дільни­цях, У ці місяці влада відмовилась від масових об­лав. а проводила їх проти сії і районів, де. як вони вважали, розташовані керівні центри збройного підпілля ОУН. Найпоширеніших акцій зазнали села Вижницького і Путильського р-нів. Емдебіс-ти проводили операції у найвіддаленіших хуторах і присілках.

У Чернівецькому р-ні облави відбулись у с Великий Кучу рів, Вижницькому - на Май дан сь-ких хуторах. Сюди прибуло понад 150 прикордон­ників. де квартирували до кінця березня 1945 р. У Кіцманському р-ні війська розташовувались у Клі-водині 15 солдатів. Южинці і Борівцях - по 13. Кіцмані - 130 автоматників".



116 Історія України та ПівнічноїБессарабії (Хотинщини)

У другій половині 1946 р. радянські війська го­тувалися до блокади краю у зимових умовах. На територію прикарпатської частини Буковини пе­рекинули знову свіжі сили. Гарнізони зупинились у селах Вашковецького р-ну (Банилів - над Чере­мошем, Майдан, Нижні Станівиі. Спаська, Глин-пиця, Майдан Лукавеиький), Вижницькому (Виж-ниіія. Берегомет)> Сторожинецькому (Стара Жа-дова. Панка. Банилів Волоський). Чернівецькому (Великий Кучурів. Михальча, Стрілецький Кут) та інших селах39. За даними повстанських розвідни­ків, у вересні 1946 р. на території Чернівеччини ді­яло 1700 солдатів внутрішніх військ. Основною формою їхньої діяльності були засідки, патрулю­вання і всебічне вивчення місцевих теренів. Поси­лилось нав'язування сексотської агентури.

НКВС почав в області паспортизацію та реєст­рацію усіх громадян, котрі якимось чином скомп­рометували себе, Водночас райвійськкомати поча­ли призивати до Червоної армії річників 1919-1924 pp., які не були на фронті, і всіх з 1924 по 1928 р.н. Деякі юнаки саботували призов і не з'являлися у военкомат. Тоді власті направили в район підроз­діли конвойної міліції і ті супроводжували молодь до призначених пунктів40.

На початку березня 1947 р. до Кіцманського і Заставнівського р-нів прибули додаткові сили че­рвоних військ, які розташувались: у Юрківшгх - 60 солдатів. Товтрах - 40, Веренчанці - 40. Вікні - 6Г Шубранці - 100 під керівництвом начальник РВ МВС капітана Стрекозова. У Садгірському р- > зупинилась група карателів кількістю 80 рмійців під командуванням олеруповр'-ча- "ного стлейтенанта Вдовенка41.

Загальну картину злочинів т> ал* ^^' Si систе­ми доповнювали провокаційні з ''они НКВС-НКДБ-МДБ, діяльність яких чафіксована з квітня 1944 р. Маючи завдання . -шіИ) звати серед насе­лення страх і недовіг., , "* ь вольних сил ОУН. УПА. вони чинили і айже гливіші дії. Проте їхня діяльність на почі тс*. '., стадії боротьби УПА була малорезуль. -»\ впою. Повстанська жандар­мерія т Сл жба безі :ки ОУН їх дії швидко роз-конспіруі. ч. ' й повідомляла населенню. Лише пі­сля в? чх трат УПА 1945 р. і на початку 1946 p. nj. вокі. 'її „псевдобоївок" активізувалися убив-г . -мь «евинних жертв та підпалами господарств. TV л, " лютого 1946 р. у с.Слобшка Комарівська С. ^/ожинецького р-ну переодіті під повстанців 4 ^грибки" спалили хату Олени Васнльчихи й пус­тили чутку, що то вчинили повстанці. 17 травня у с.Багна Вижницького р-ну група перевдягнених енкаведистів різними методами провокувала насе­лення, 20 травня у с.Розтоки Вижницького р-ну група перевдягнених емдебістів пограбували під виглядом повстанців стайні на полі Кінащка, 6 вересня у с.Мариничі Путильського р-ну повста­нці арештували банду грабіжників на чолі з вата­жком Юрієм Скиданом (27 р,). Вони зізнались, шо

діяли спільно з провокаційною групою НКВС. Бандитів розстріляли у центрі села й залишили протокол допиту. 28 вересня у с.Усть-Путила Пу­тильського р-ну переодягнуті енкаведисти арешту­вали Дмитра Паралюка і він пропав безвісти4-'.

Однак ні масові розстріли, ні арешти, депорта­ції, облави, засідки та обшуки сіл каральними ор­ганами СРСР не припиняли супротиву визвольних сил ОУН, УПА радянській тоталітарній сігте? З кінця 1945 р. повстанці Північної Буковини за­вдавали ударів по ворогу вже не сотнями і ота ми, а в основному боївками та окрг :им, атеь . > тниками. Уміло маневруючи, вони «hxp^hil. під зони контролю червоних й завдавали у; ірів по ворогу там, де він їх найменг _- очікував, буковин­ські боївки УПА „Когута ^гайдачного", ,.Юрася'\ „Ґалаґана", ,v,kj. т> а". „Павленка". „Чумака" та інші за . ->иблиз йми підрахунками у 1944-1947 рр, здіг-.. -:ік п44 - иступи, під час яких зліквідували поьи і 5" ) чле .їв окупаційного пар­тійно-господарсько. "> активу та посібників, захо­пили 299 різш ч одиниць зброї4'.

Одначе j над. >ичайно важких умовах бороть­би повс^чц Пі*н, мої Буковини зазнавали важ­ких в-і ат > хадрр .. За 1944-1946 pp. загинуло 56 дос ;длк чгх діячів, організаторів ОУН, команди­рі. за. ->шв УПА. Серед них 19 з Вашковецького / ч. . 12 - з Путильського, по 7 - з Вижницького, Заем внівського, Кіцманського р-нів". Загинув окру .«ний провідник Чернівецької обл., колишній член проводу ОУН Одещини Михайло Кіндзірсь-кий, пс. „Скригуп", організаційний референт Бу­ковинського проводу ОУН - Олександр Домчук, пс. „Петренко", пропагандистський референт Бу­ковинського проводу ОУН Іван Лесів, пс. „Олег'45. Впали повітовий референт Вижниччини „Галаган", організаційний референт надрайонно-го проводу Чернівеччини ..Левко", родом з Оде­щини, сотенний політвиховник „Сергієнко", ро­дом з Вінниччини4'1. Загинули районні провідни­ки ОУН. референти СБ, станичні, кур'єри та інші представники повстанського активу Буковини і всі ці втрати вже ніхто не міг поновити.

Підсумовуючи прорепресивну діяльність радян­ського тоталітарного режиму на Північній Буко­вині. відзначимо його надзвичайну жорстокість нарівні з німецькими нацистськими порядками в Україні 1941-1944 pp.

Після закінчешія Другої світової війни у 1945 р. війна СРСР проти Західної України продовжу­валась методами „спаленої землі". Лише пробле­ма забезпечення колгоспів дармовою робочою си­лою зупинила радянський режим перед планами тотального винищення краю від українського на­селення.

Патріоти ОУН. УПА хоч і чинили відчайдуш­ний збройний опір ненависній радянській системі. але сили були нерівні. Знищивши соціальну базу підтримки визвольного руху та основні сили і



Українство Василя Курилика крізь призму його мистецької творчості 117

структури OYH'j У ПА, радянський режим з 1947 р. почав невпинно зміцнювати свої позиції і закрі­плюватися в краї.



1 Буковина в боротьбі / Вісник. Орган Організації
Оборони Чотирьох Свобод України (ООЧСУ). - 1948.
- квіт. - С.28-29.

2 Літопис Української Повстанської Армії. - Торон­
то, 1992. - 360 с. Том 19. Книга друга: Спомини, статті
та видання історично-мемуарного характеру. 3. Мизак
Нестор. Рефлексії на 19-й том Літопису УПА // Букови­
на. - 1993. - С.249-282.

I Мизак Нестор. Рефлексії на 19-й том Літопису
УПА // Буковина. - 1993. - 13 листоп.

J Енкаведистські звірства // Колекція документів редактора Літопису УПА Петра Потічного про повстан­ську боротьбу в Україні. Університет в Торонто. Онта­ріо. - Канада, - С.32. (Далі: Енкаведистські звірства.).

5 Там само. - С.22-34.

" Рейди УПА по Чернівецькій області // Там само. -С-55]

7 Там само. - С.55-56.

8 Мизак Нестор. За тебе, свята Україно. Південне
Надзбруччя у визвольних змаганнях ОУН-УПА. - Че­
рнівці: Буковина, 1998. -СІ 12-113.

* Мизак Нестор. Курінний УПА „Бистрий'" Украї­
ни Герой. - Чсрнівці-Торонто: Букрек, 2007. - С.58, 60-
64.

ІП Мизак Нестор. За тебе, свята Україно. Заліщиць-кяй повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА. - Чернів-а:; Золоті литаври, 2002. - Книга третя - С149.

II Енкаведистські звірства. - С.ЗЗ.
І2Там само. - С.34.

"Там само.



,4Облави і засідки // Там само, - С.2-3.

15 Там само.

16 Там само. — С.З.

17 Там само.

s* Там само. — С.4.

:'9 Там само.

J" Енкаведистські звірства /У її. • само. - С.32-4І.

21 Там само. - С39.

22 Там само. -С32-41.

м Бандитські грабпк. '/ Та? само. - С.44. ;4 Там само. - С.41 і*.

" Палення госпо_ *v тв // Там само. - С 48. м Енкгведі' ггські звір тва. // Там само. - С.37. гт Вирус ч «сів // Та?., само. - С.51. зв Ap<*"Tyt, чия // Там само. - С.27. ~* Рі везе чя ,/ Там само. - С. 1. •ВДАЬ чгтуьання. - С18-32. 51 .чве.ення.-С.12-18. : В ..юзи на примусові праці в Донбас // Там само.



* Вивезення // Там само. - С.2.
u Там само.

1- Звіт за листопад 3 946 р. // Там само. - С. 1.

щ Звіт за місяць грудень 1946 р. // Там само. - СІ.

и Там само.

w Інформаційний звіт за місяці січень, лютий, бере­зень 1947 р. // Там само. - СІ.

" Інформаційний звіт за вересень 1946 р// Там само. -СІ.

*' Інформаційний звіт за вересень 1946 р. // Там само. -С2.

" Інформаційний звіт за місяці січень, лютий, бере­зень 1947 р. II Там само. - С2.

*2 Енкавсдівські провокації II Там само. - С.45-47.

З дій і боїв УПА та боївок // Там само. - С.58-71.



м Загинули на полі слави // Там само. - 75-77.

15 Загинули на полі слави // Там само. - С 1.

46 У боротьбі за Українську державу впали // Там само. - С75.
Summary

Nestor Myzak



(Chernivtsi)

Repressive Activity of the Soviet Occupation Regime t in the territory of the Northern Bucovina and Defense Actions of the UPА (1944-1947

The article deals with the life of the Ukrainian people in the Northern Bucovina under the Soviet occupation (1944-1947) and the UPA struggle for the independence of Ukraine.


База данных защищена авторским правом ©shkola.of.by 2016
звярнуцца да адміністрацыі

    Галоўная старонка