Літературна Бунінська премія




Дата канвертавання30.04.2016
Памер97.88 Kb.

Літературна Бунінська премія


Бунінську премію засновано у 2004 році для підтримки найкращих традицій російської словесності в сучасній літературі. Її освячує ім'я Івана Олексійовича Буніна — великого російського письменника й поета, академіка, лауреата Нобелівської премії.

Премія є регулярною недержавною нагородою за вагомий внесок у російську словесність і присуджується щорічно. Вона носить персональний характер і присуджується одному претенденту – автору романів, повістей, збірників віршів і розповідей.

Висування робіт здійснюється з 15 квітня до 15 липня кожного року.

Щорічно обирається певний жанр, у якому присуджується премія: проза, поезія, публіцистика тощо.
Лауреату виплачується премія в розмірі 15 тисяч євро, вручаються Диплом, Золота медаль і посвідчення до неї. Фіналістам виплачується премія по 1 тисячі євро кожному, вручаються Дипломи, Срібні медалі та посвідчення до них.

Роботи на конкурс приймаються за адресою: 111395, Москва, вул. Юності, 5/1, з позначкою «Бунінська премія».




Контактні особи:
Тарасов Андрій Борисович (495) 374-78-82 atarasov@mosgu.ru
Захаров
Микола Володимирович (495) 374-59-30 nikoltine@yandex.ru



Адреса Піклувальної ради: 111395, Москва, вул. Юності, 5/1. Тел. 374-75-95, 374-59-30, e-mail: nauka@mosgu.ru.
Засновниками премії є Московський гуманітарний університет, Товариство любителів російської словесності, Національна спілка недержавних вишів, Національний інститут бізнесу, Інститут сучасного мистецтва.

До Піклувальної Ради Премії входять засновники, а також представники інших організацій, діячі літератури, мистецтва, науки та бізнесу. Піклувальна Рада обирає голову, створює грошовий фонд Премії, формує журі, призначає його голову, визначає термін та порядок нагородження.



Головою Піклувальної Ради є Ігор Михайлович Ільїнський – ректор Московського гуманітарного університету, президент Національного союзу недержавних вишів, професор, дійсний член Академії російської словесності.

Журі премії складається з видатних письменників, діячів культури та вчених. Один раз на два роки склад журі обновлюється не менше, ніж на дві людини. Участь у журі не може перевищувати строк, більший за 5 років. Головою Журі є Святослав Ігорович Белза — відомий літературознавець і телеведучий, Народний артист РФ, дійсний член Академії мистецтв.

Право висування на конкурс мають видавництва, літературні журнали, російські та закордонні організації, що вивчають російську мову, ВНЗ, у яких є кафедри з вивчення російської мови та літератури, відомі літературні оглядачі та вчені, лауреати Бунінської премії.

Експертиза та рецензування висунутих робіт проводяться вченими-літературознавцями, а також філософами й істориками.

За підсумками експертизи Журі визначає «довгий» і «короткий» список — фіналістів і Лауреата.

Піклувальна Рада розглядає пропозиції Журі та ухвалює остаточне рішення за 10 днів до вручення нагород.

Бунінська премія складається з грошової винагороди, диплома, медалі Лауреата і Фіналіста та посвідчення до неї.

Нагороди вручають Голова Піклувальної Ради та Голова Журі Бунінської премії в урочистих умовах.

Оголошення Лауреата та фіналістів, церемонія нагородження відбуваються 22 жовтня, у день народження І. О. Буніна.

У 2007 році засновано спеціальну премію Піклувальної Ради (5 тисяч євро) за вагомий внесок у літературну критику. Переможцю вручається Диплом, Срібна медаль і посвідчення до неї.

Піклувальна рада Бунінської премії оголошує конкурс на присудження Бунінської премії 2011 року за найкращі твори в жанрі художньої прози. 

На здобуття Бунінської премії може бути висунуто автора, твори якого є значним внеском у російську літературу та культурне життя. Премію присуджують авторам, які опублікували свої твори російською мовою, як правило, протягом року, що передує року проведення конкурсу. Це можуть бути твори автора, видані окремими книгами або у вигляді журнальних публікацій як у Росії, так і за кордоном.

Надіслані на конкурс твори проходять дворівневу висококваліфіковану експертизу, у якій беруть участь літературознавці — доктори філологічних наук із провідних вишів й академічних інститутів. За підсумками експертизи Піклувальною радою формується «короткий список» претендентів на звання лауреатів Бунінської премії, який передається Журі конкурсу. Присуджуються п'ять премій.

Переможцю конкурсу вручається Велика премія, яка складається з медалі із зображенням І. О. Буніна і посвідчення до неї, Диплома Лауреата Бунінської премії, грошової винагороди в розмірі 350 тисяч рублів.

Засновано ще чотири премії, кожна з яких складається з медалі із зображенням І. О. Буніна і посвідчення до неї, Диплома Лауреата Бунінської премії та грошової винагороди.

Право висування на конкурс мають лауреати Бунінської премії, спілки письменників, видавництва, літературні журнали, філологічні, гуманітарні інститути, російські та закордонні організації, що ведуть вивчення російської мови, виші, у яких є кафедри російської мови та літератури, літературні критики, оглядачі та вчені — доктори філологічних наук. Кожен із них може висунути лише одну кандидатуру.

Висування робіт здійснюється з 15 квітня до 15 липня 2011 року. До Піклувальної ради Бунінської премії подається клопотання про висування, написане у довільній формі та яке містить відомості про автора, коротку оцінку його творчості, підстави для висування на здобуття Бунінської премії. До клопотання додаються три екземпляри твору, висунутого на конкурс.

Оголошення Лауреатів конкурсу проводиться в день народження І. О. Буніна, 22 жовтня 2011 року на урочистій церемонії нагородження.

 

Інформаційну підтримку Бунінської премії здійснюють:

— Інтернет-сайт Голови Піклувальної ради Бунінської премії І. М. Ільїнського: www.ilinskiy.ru;

— Інтернет-портал Московського гуманітарного університету: www.mosgu.ru;

— Інформаційний гуманітарний портал «Знание. Понимание. Умение»: www.zpu-journal.ru;

— Інтернет-сайт Національного інституту бізнеса: www.nibmoscow.ru;

— Інтернет-сайт Інституту сучасного мистецтва: www.isi-vuz.ru;

— Інтернет-сайт Національного союзу недержавних вищих учбових закладів Москви та московської області: www.nsnv.ru;

— Інформаційно-дослідницька база даних «Русский Шекспир»: www.rus-shake.ru;

— Інформаційно-дослідницький портал «Человеческий потенциал России»: www.hdirussia.ru. 

ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ БУНІНСЬКОЇ ПРЕМІЇ

I. Загальні положення.

1. Бунінську премію присвячено пам'яті Івана Олексійовича Буніна — видатного російського поета та письменника, академіка Російської академії наук, Нобелівського лауреата. Премію засновано для підтримки вишуканості російської словесності, відродження найкращих традицій вітчизняної літератури.

2. Премія присуджується авторам, які опублікували свої твори російською мовою, як правило, протягом року, що передує року проведення конкурсу. Це можуть бути повісті, романи, есе, книги віршів, поетичні збірки, журнальні публікації (не менше двох від кожного автора), видані як у Росії, так і за кордоном.

3. Бунінська премія складається з грошової винагороди, Диплома, Золотої медалі із зображенням І. О. Буніна та посвідчення до неї.

4. У разі, якщо серед претендентів на премію не виявлять гідного, премію не присуджують.

II. Піклувальна рада, Експертна рада та Журі премії.

1. Засновники створюють Піклувальну раду, до якої входять засновники та представники інших організацій, діячі літератури, мистецтва, науки та бізнесу.


Адреса Піклувальної ради: 111395, Москва, вул. Юності, 5/1. Тел. 374-75-95, 374-59-30, e-mail:
nauka@mosgu.ru.

2. Піклувальна рада обирає голову, створює грошовий фонд премії, формує Експертну раду та Журі, призначає їхніх голів, визначає термін та порядок нагородження.

3. Журі премії складається з видатних письменників і поетів, діячів культури та вчених-гуманітаріїв у кількості 5-7 людей. Один раз на два роки склад Журі обновлюється не менше, ніж на дві людини. Участь у Журі не може перевищувати строк більше за 5 років.

III. Порядок висування та експертизи творчих робіт.

1. На здобуття Бунінської премії може бути висунуто автора твору, що робить вагомий внесок у російську словесність.

2. Право висування на конкурс мають: лауреати Бунінської премії, видавництва, літературні журнали, філологічні, літературні та лінгвістичні інститути, російські та закордонні організації, що вивчають російську мову, виші, в яких є кафедри з вивчення російської мови та літератури, відомі літературні оглядачі та вчені — доктори філологічних наук. Кожний із них може висунути лише одну кандидатуру.

3. Висування робіт здійснюється з 1 квітня до 1 липня кожного року.

4. Експертна рада організує та проводить експертизу творів, поданих на конкурс, і формує за її підсумками список претендентів на перемогу в конкурсі (8-10 авторів) для Журі Бунінської премії відповідно до Положення про Експертну раду Бунінської премії.

5. До фіналу виходять п'ятеро авторів. Журі за 10 днів до проведення церемонії нагородження визначає Лауреата та 4-х фіналістів конкурсу. Рішення Журі оформлюється відповідним протоколом та затверджується Піклувальною радою.



IV. Нагородження Лауреата та фіналістів.

1. Оголошення Лауреата та фіналістів, церемонія нагородження відбуваються 22 жовтня, у день народження І. О. Буніна.

2. Лауреату виплачується премія в розмірі 15 тисяч євро, вручаються Диплом, Золота медаль і посвідчення до неї. Фіналістам виплачується премія по 1 тисячі євро кожному, вручаються Дипломи, Срібні медалі та посвідчення до них.

3. У 2007 році засновано спеціальну премію Піклувальної Ради (5 тисяч євро) за вагомий внесок у літературну критику. Переможцю вручається Диплом, Срібна медаль і посвідчення до неї.

Затверджено з доповненнями Піклувальною Радою 9 березня 2007 року. Голова Піклувальної Ради І. М. Ільїнський.

Роботи на конкурс приймаються за адресою: 111395, Москва, вул. Юності, 5/1, з позначкою «Бунінська премія».

Контактні особи:
Тарасов Андрій Борисович (495) 374 78
82 atarasov@mosgu.ru
Захаров
Микола Володимирович (495) 374-59-30 nikoltine@yandex.ru



Лауреати
На здобуття Бунінської премії 2005 і 2006 рр. до списку номінантів із загальної кількості поданих на конкурс у цілому було включено 112 авторів.

У висуванні робіт на конкурс брали участь літературно-художні журнали «Новый мир», «Дружба народов», «Нева», «Вестник Европы», «Москва» та ін.; видавництва «Терра — Книжный клуб», «Олма-Пресс», «Радуга», «Алетейя» та ін., 21 університет, а також відомі літературні оглядачі та вчені.

Лауреатом Бунінської премії 2005 року став Вадим Мєсяц за книгу «Вок-Вок», розповіді (М.: Новое литературное обозрение, 2004), який одержав грошову премію в розмірі 20000 євро, Диплом лауреата, Золоту медаль із зображенням І. О. Буніна та посвідчення до неї.

Фіналістами конкурсу 2005 року стали Борис Єкимов за оповідання «Ралли», «Теленок», «Хука», «За окном», «Не надо плакать» («Новий мир», 2004. №№ 3, 8, 11); Микола Конусов, за збірку оповідань, рукопис; Афанасій Мамєдов, за збірку оповідань «Слон», (М.: Время, 2004); Сергій Соловйов за повість «Прана» (Дружба народів, 2004. № 10-11). Їм було вручено премії в розмірі 1000 євро, Срібні медалі та Дипломи.

Лауреатом Бунінської премії 2006 року став Андрій Георгійович Бітов за книгу «Дворец без царя». (Издательство Чистый лист, Санкт-Петербург, 2005), який отримав грошову премію в розмірі 20 000 євро, Диплом лауреата, Золоту медаль та посвідчення до неї. Фіналістам вручено грошові премії по 1000 євро, Дипломи та Срібні медалі.

Фіналістами Бунінської премії 2006 року стали: Іллічівський Олександр. («Бутылка Клейна». М.: Наука, серия «Русский Гулливер», Центр современной литературы Вадима Месяца, 2005); Кабаков Олександр, («Московские сказки» М.: Вагриус, 2005); Кучерська Майя, («Современный патерик. Чтение для впавших в уныние». М.: Время, 2005); Шишкін Михайло, («Венерин волос». Роман. М.: Вагриус, 2005).

В урочистих церемоніях ушанування Лауреатів і фіналістів брали участь представники Федеральних Зборів, Уряду, Адміністрації Президента Російської Федерації, керівники та академіки РАН, видатні суспільні діячі, ректори вишів, письменники, видавці, вчені, журналісти, артисти, керівники музеїв І. О. Буніна.

У 2007 році конкурс проводиться за досягнення в області поезії. Лауреат нагороджується грошовою премією в розмірі 15 000 євро, Дипломом і Золотою медаллю.

Переможцем Бунінської премії 2009 року став Олександр Проханов з «Подшивкой передовиц газеты «Завтра» за 2008 год и книги: Симфония «Пятой империи».
За інформацією організаторів лауреатами в цьому сезоні також стали Захар Прилепін («TerraTartarara: Это касается лично меня») і Олексій Пушков («Путинские качели. Постскриптум: десять лет в окружении»). Вони також одержали медалі, але вже срібні, і грошову винагороду.

У 2010 році Бунінська премія вручалася за поезію та поетичні переклади.

На премію претендували дев'ять поетів і шість перекладачів. У результаті поетичну премію отримала Лариса Васильєва, а премію за найкращий переклад було присуджено Григорієві Кружкову.

Історія

Іван Олексійович Бунін
(1870—1953)
поет, прозаїк, перекладач, публіцист


Народився 10 (22) жовтня 1870 року у Воронежі, у стародавній збіднілій дворянській родині. Дитинство проводить на хуторі Бутирки Орловської губернії.
1887 — перший надрукований вірш («Над могилой Надсона»).
1891 — в Орлі виходить збірка «Стихотворения 1887—1891 гг.».
У 1892 94 рр. вірші та розповіді Буніна починають друкуватися в столичних журналах.
1901 — виходить збірка «Листопад», яка отримала Пушкінську премію.
1909 — Академія наук Російської імперії обирає
Буніна почесним академіком.
1920 — вороже зустрівши Жовтневу революцію,
Бунін емігрує до Франції.
1933 — Буніну присуджено Нобелівську премію «за правдивий артистичний талант, з яким він відтворив у художній прозі типовий російський характер».

До кінця 30-х років Бунін усе більше відчуває драматизм розлучення з Батьківщиною, уникає прямих політичних висловлень про СРСР. Фашизм у Німеччині та Італії різко ним засуджується. Роки війни Бунін проводить у Грасі, якийсь час і під німецькою окупацією, гостро й із болем переживаючи події в Росії. Перемогу зустрічає з величезною радістю. Останні роки живе дуже бідно, голодуючи.

Основні твори:


Збірка віршів «Листопад» (1901);

Розповіді, повісті, романи, новели:


«Антоновские яблоки» (1900)
«Сны» (1904)
«Деревня» (1910)
«Суходол» (1912)
«Чаша жизни» (1913)
«Господин из Сан-Франциско» (1915)
«Легкое дыхание» (1916)
«Петлистые уши» (1917)
«Освобождение Толстого» (1917)
«Сны Чанга» (1916, опубл. 1918)
«Митина любовь» (1924)
«Жизнь Арсеньева» (1927—1933)
«Темные аллеи» (1943)
Бунін посідає визначне місце в історії російської літератури. Видатна чистота мови, виразність внутрішнього малюнку в образах і довершена цілісність побудови — усі ці риси майстерності, властиві Буніну як найяскравішому представнику класичного періоду російського реалізму, роблять твори Буніна закінченими літературними зразками.

Ураховуючи величезний внесок Івана Олексійовича Буніна в російську літературу, група російських учених і суспільних діячів у жовтні 2004 року вирішила заснувати Бунінську премію.


База данных защищена авторским правом ©shkola.of.by 2016
звярнуцца да адміністрацыі

    Галоўная старонка