Колеоптерофауна (insecta : coleoptera) пшеничного агроценозу І її кліщі (acarina: parasitiformes, acariformes) на полтавщині з деякими особливостями їх екології




Дата канвертавання24.04.2016
Памер278.63 Kb.
Екологія. Біологічні науки. Збірник наукових праць. – Випуск 1. Полтава, 2009. – С. 57 – 63.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------
УДК 595.42: 595.768. 12 (477)

КОЛЕОПТЕРОФАУНА (INSECTA : COLEOPTERA) ПШЕНИЧНОГО

АГРОЦЕНОЗУ І ЇЇ КЛІЩІ (ACARINA: PARASITIFORMES, ACARIFORMES) НА ПОЛТАВЩИНІ З ДЕЯКИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИ ЇХ ЕКОЛОГІЇ
В’ячеслав Скляр, Олег Пожаров

(Полтавський педагогічний університет ім. Остроградського, факультет природничих наук)
Ключові слова: кліщі, жуки, карабіди, агроценоз, Лісостеп

Основна маса досліджень по колеоптерофауні пшеничних агроценозів Лівобережного Лісостепу присвячена шкідливим, або корисним видам [1-3; 9-14; 17]. Така ж ситуація спостерігається і в акарології [17]. Це, поза сумнівом, має практичний сенс для працівників сільського господарства, проте не відображає всю складність біоценотичних зв'язків між різними групами грунтових і надгрунтових артропод. Основним родинам жуків в умовах пшеничних ценозів присвячена велика кількість публікацій. Проте питання каталогізації видового складу колеоптер і асоційованих з ними кліщів в екосистемах вторинного типу, характеризується слабким ступенем вивченості. Перші згадки про зв'язки кліщів з жуками на прикладі карабід з'являються в роботах А. А. Захваткина [5], С. В. Сорокина [19] і В. І. Волгина [4]. Декілька пізніше про подібний зв'язок повідомляє В. Д. Севаст’янов [18]. Вся інформація з даного питання носить фрагментарний характер і з екологічної групи надгрунтових жуків відноситься тільки до вищезазначених жужелиць. Проведений нами аналіз літератури указує на відсутність фауністичних робіт присвячених комплексному опису акарофауни жуків (на рівні ряду) певних екосистем на території Лівобережного Лісостепу України і Полтавської області, зокрема.



Матеріал і методика. Дослідження фауни жуків і асоційованих з ними кліщів різних груп проводилися в агроценозі озимой пшениці в окол. с. Пронозівка Глобинського району Полтавської області, у весняний і літній періоди 1997-98 рр. Велика частина матеріалу зібрана пастками Барбера (1931), а також маршрутним методом і іноді методом розкопок. Річ у тому, що застосування пасток Барбера, мало придатні для збору кліщів з жуків, особливо якщо кліщі знаходяться на поверхні жука. Всього було досліджено 19 видів надгрунтових колеоптер серед яких переважали Carabidae що відносяться до восьми родів, а саме Carabus L., Poecilus Bon., Pterostichus Bon., Zabrus Clairv., Amara Bon., Anisodactylus Dej., Pseudoophonus Motsch., Harpalus Latr. З інших родин виявлені представники Silphidae (3 види), Histeriidae (1 вид), Scarabaeidae (2 види). Також до цього списку відноситься двокриле (Diptera), точніше, на жаль, не визначене.

На всіх вказаних комахах виявлено 321 екз. кліщів. Кліщі Caraboacarus stammeri Krczal, 1959, з одного екземпляра жужелиці Pseudoophonus rufipes Deg. (5. VII. 1997.) не враховувалися, оскільки їх чисельність не піддавалася обліку. Теж можна сказати і про представників родини Canestrenidae. Всього визначено 25 систематичних одиниць кліщів (табл. 1)



Обговорення результатів досліджень. Далі приводиться перелік виявлених в пшеничному агроценозі видів кліщів і колеоптер з коментарями.

A m e r о s e i u s sp. Всього виявлено 21 екз. кліщів цього роду. З них 16 ♀ на Nicrophorus vespillo L. Локалізація: підборіддя; між 1-ою парою тазиків і вертлугів. Цей же вид Ameroseius sp. (1 ♀) знайдений на карабіді Anisodactylus (A.) signatus Pz., а також 2 ♀ на Poecilus cupreus L., 1 ♀ на Pterostichus siliceus і 1 ♀ на Diptera (ближче не визначено).

P о e c i l о c h i r u s n e c r о p h о r i Vitzthum, 1930. Знайдене 25 NII. Причому на одному жуку Nicrophorus germanicus L. зверху надкриль распологалось 17 дейтонімф, і 8 NII на N. vespillo L.

P о e c i l о c h i r u s s e x c l а v а t u s Sklyar, 2002. Кліщі цього виду, 3 NII, виявлені під надкриллями Phosphuga atrata L., Nicrophorus vespillo L. і Hister uncinatus Ill., по одній дейтонімфі на кожному жуку.

P о e c i l о c h i r u s s u b t e r r а n e u s Műller, 1860. 19 NII зібрані з 6-ти жуків Nicrophorus vespillo і 4 NII з N. germanicus. Ці 4 NII мешкали під надкриллями N. germanicus. Дві NII зняті з Phosphuga atrata.

P о e c i l о c h i r u s c а r а b i G. et R. Canestrini, 1882. Виявлене всього 3 NII. Одна дейтонімфа знайдена під надкриллями, а дві інших – на власне крилах. Вид в Україні порівняно рідкісний.

P о e c i l о c h i r u s ? n о r d i Davydova, 1971. Одна NII знята з Nicrophorus vespillo.

Всі кліщі роду Poecilochirus асоційовані з жуками в дейтонімфальній стадії.



P а r а s i t u s (C о l e о g а m а s u s) t i c h о m i r о v i (Davydova, 1971). Кліщі цього виду заселяли Onthophagus amistas alces F., 7 NII під надкриллями жука і 2 NII на Carabus cancellatus Ill., теж під надкриллями.

P а r а s i t u s (C о l e о g а m а s u s) m u s t e l а r u m (Oudemans, 1903). Дві дейтонімфи знайдені тільки одного разу на Nicrophorus vespillo.

P а r а s i t u s (C о l e о g а m а s u s) с e l e r Koch, 1835. Виявлена всього 1 NII зверху Onthophagus amistas alces.

P а r а s i t u s sp. Зняте 2 NII з двох екземплярів Nicrophorus vespillo.

H а l о l а e l а p s o c t o c l а v а t u s Vitzthum, 1918. Всі кліщі (40 NII) отримані з-під надкриль 5-ти екземплярів Hister uncinatus. На одній особині було 20 NII.

H а l о l а e l а p s s e x с l а v а t u s (Oudemans, 1902). Виявлене всього 2 NII на власне крилах Hister uncinatus.

A n t e n n о s e i u s d u n g e r i Karg, 1965. Виявлено 5 самок: дві ♀ мешкали на Anisodactylus signatus, 2 ♀ – на Pterostichus punctulatus Schall., і 1 ♀ – на Amara ovata F.

A n t e n n о s e i u s u k r а i n i c u s Sklyar, 1994. Всього отримано 9 самок цього виду: вісім – на 2-х екз. Anisodactylus signatus і 1 ♀ на Pseudoophonus rufipes Deg.

A n t e n n о s e i u s b u l l i t u s Karg, 1969. Виявлена 1 ♀ на жужелиці Poecilus cupreus.

A n t e n n о s e i u s p а n n о n i с u s Willmann, 1951. Дві самки асоційовано з Pterostichus pannonicus.

A n t e n n о s e i u s sp. 2 ♀ (ближче не визначено). Знайдені на Anisodactylus signatus.

Всі представники роду Antennoseius пов'язані з карабидами і мешкають під надкриллями цих жуків.



A l l i p h i s h а l l e r i (G. et R. Canestrini, 1881). Знайдено 6 представників цього виду. Дві самки – на Hister uncinatus, одна самка на Pseudoophonus rufipes, одна самка – на Nicrophorus germanicus, і одна самка і самець – на N. vespillo. Локалізація: під надкриллями жуків.
Таблиця 1

Акарофауна жуків (за наслідками обстеження

надгрунтової мезофауни пшеничного агроценозу): А – чисельність висока; В – підрахунок не проведений



Види кліщів

(Acarina)

Види жуків (Coleoptera)

Чисельність кліщів

(у екз.)


Carabus hortensis

C. cancellatus

C. glabratus

Poecilus cupreus

Pterostichus punctulatus

Pt. pannonicus

Pt. sericeus

Pt. melanarius

Pt. silicius

Zabrus tenebrioides

Amara ovata

Anisodactylus signatus

Pseudoophonus rufipes

Harpalus distinguendus

Hister uncinatus

Phosphuga atrata

Nicrophorus vespillo

N. germanicus

Onthophagus amyntas alces

Pentodon idiota

Ameroseius sp.










+













+







+













+










21

Poecilochirus necrophori

















































+

+







25

P. sexclavatus











































+

+

+










3

P. subterraneus














































+

+

+







25

P. carabi





























































3

P. ? nordi

















































+










1

Parasitus (Coleogamasus) tichomirovi




+

















































+




9

P. (C.) mustelarum

















































+










2

P. (C.) celer























































+




1

Parasitus sp.

















































+










2

Halolaelaps octoclavatus











































+
















40

H. sexclavatus











































+
















2

Antennoseius dungeri













+
















+

+

























5

A. ukrainicus


































+

+






















9

A. bullitus










+

















































1

A. pannonicus
















+











































2

Antennoseius sp.


































+

























2

Alliphis halleri





































+




+




+

+







6

Macrocheles confusa




















































+







1

Macrocheles sp.

















































+










22

Iphidosoma fimetarium

























+


































1

Uropoda sp.











































+
















4

Acarus siro



















+




+






















+

+







145

Caraboacarus stammeri



















+













+

+

+



















А

Caraboacarus sp.





































+






















1

Canestrenidae


























































+

В


M а c r о c h e l e s c о n f u s а (Foa, 1990). Виявлена 1 ♀. Локалізація: в області ротових органів Nicrophorus germanicus.

M а c r о c h e l e s sp. Зібрано 13 самок з 3-х видів жуків, 9 ♀ з Nicrophorus vespillo.

I p h i d о s о m а f i m e t а r i u m (Műller, 1859). Виявлена всього одна дейтонімфа на Pterostichus silicius.

U r о p о d а sp. Віявлено 4 дейтонімфи на Hister uncinatus.

A c а r u s s i r о L. На різних комахах виявлено 145 гіпопусів. Шість з них – на двох Nicrophorus germanicus, 1 гіпопус на N. vespillo, 1 гіпопус на Pterostichus silicius і 137 гіпопусів на P. sericeus. Всі гіпопуси зібрані під надкриллями жуків.

C а r а b о а c а r u s s t а m m e r i Krczal, 1959. Ці ектопаразитичні кліщі виявлені біля основ жилок власне крил. Кліщі цього виду асоційовані з карабідами. У аналізованому матеріалі знайдені на Harpalus distinguendus, Pterostichus sericeus, Pseudoophonus rufipes, Anisodactylus signatus. Зазвичай на кожній жужелиці паразитували від 1 до 3 кліщів, рідко 5. Іноді значно більше. А 5. VII. 1997 р. в окол. с. Яківці (пшеничний агроценоз) поблизу Полтави, на Pseudoophonus rufipes паразитувало велике число (непіддатливе обліку) цих кліщів.

C а r а b о а c а r u s sp. Знайдено 1 екз. на Pseudoophonus rufipes.

C а n e s t r i n i а d а m i а n i Haitlinger, 1989, C а n e s t r e n i d а e. Зі всіх виявлених представників родини можливим є визначення лише одного виду. Решта особин з даної родини визначенню не підлягає, це, як правило, статевонезрілі стадії, що скупчуються в масі на жуку. Кліщі паразитували під надкриллями Pentodon idiota Hbst.

Необхідно відзначити те, що на одній особині жука нерідко мешкає одночасно декілька видів кліщів. Наприклад на Nicrophorus vespillo виявлене 5 видів кліщів загальною чисельністю 32 екз.: Poecilochirus subterraneus, P. necrophori, P. carabi, Alliphis halleri, Macrocheles sp. А на Anisodactylus signatus6 видів: Antennoseius dungeri, An. ukrainicus, Antennoseius sp, Macrocheles sp, Ameroseius sp, Caraboacarus stammeri.

Таким чином в пшеничній агроекосистемі Полтавської області нами зареєстровано 25 вищезгаданих систематичних одиниць кліщів, що мешкають на 19 видах надгрунтових колеоптер, що характеризуються по розмірних критеріях як мезофауна. Нижче приводиться систематичний список знайдених нами видів жуків асоційованих з кліщами.

Підряд Adephaga Підряд Polyphaga

Родина Carabidae Родина Histeridae

Підродина Carabinae Hister uncinatus Ill.

Тріба Carabini Родина Silphidae



Carabus hortensis L. Підродина Silphinae

C. glabratus Pk. Phosphuga atrata (L.)

Підродина Pterostichinae Підродина Nicrophorinae

Тріба Pterostichini Nicrophorus vespillo (L.)

Poecilus cupreus L. N. germanicus (L.)

Pterostichus punctulatus Родина Scarabaeidae

Pt. sericeus F.-W. Підродина Coprinae

Pt. melanarius Ill. Onthophagus amyntas alces F.

Pt. silicius Підродина Dynastinae

Pt. pannonicus Pentodon idiota Hbst.

Підродина Zabrinae

Тріба Zabrini

Zabrus tenebrioides Gz.

Amara ovata F.

Підродина Harpalinae

Тріба Harpalini

Підтріба Anisodactylina



Anisodactylus signatus Pz.

Підтріба Harpalina



Pseudoophonus rufipes Deg.

Harpalus distinguendus Duft.

Як видно з представленого списку домінуючою родиною колеоптер з категорії носіїв кліщів є Carabidae – 14 видів що відносяться до чотирьох підродин (Carabinae, Pterostichinae, Zabrinae, Harpalinae). Інші родини жуків представлені 1-2 видами. В рамках даної статті жуків пов'язаних з кліщами можна коректно назвати «носіями» останніх не аналізуючи причини подібного зв'язку оскільки це тема окремого дослідження. Проте як деякі основні причини такого зв'язку можна назвати, в першу чергу, форезію і на рівні трофіки – ектопаразитизм.



Поза сумнівом, дані представлені в цій роботі розширюють уявлення про фауну артропод і їх біоценотичні зв'язки в умовах агроекосистем. Важливий момент на який необхідно звернути увагу – це причини знаходження вищезгаданих видів колеоптер в пшеничному агроценозі. Оскільки агроценоз пшениці є трансформованим середовищем з низкою сезонних заходів щодо обробки грунту, багато видів комах (в т.ч. жуки) не здатні закінчити свій цикл розвитку. Тому переважаюча більшість надгрунтових твердокрилих відноситься до видів з підвищеною міграційною активністю. Головним чином це відноситься до карабід. Копробіонтні елементи колеоптерофауни (Silphidae, Histeridae) також відрізняються подібною активністю, яка пов'язана з пошуком харчового субстрату [6; 7; 15]. Міграційна активність виражена в постійному поповненні ентомофауни агроценозів елементами лучної фауни. Проте більш, ніж на один вегетаційний сезон закріплення подібних представників фауни з первинних екосистем в агроекосистемах не спостерігається. Виходячи з цього можна зробити висновок і про стаціальне походження акарофауни, що мешкає на жуках, типовим біотопом якої, в світлі сказаного, є також прилеглі до агроценозів луки – переважаючий тип ландшафту Лісостепу Лівобережної України.
ЛІТЕРАТУРА

1. Бруннер Ю. Н., Колесников Л. О. Жужелицы агроценозов зерно-свекловичного севооборота Полтавской области и влияние агротехнических факторов на динамику их численности. В кн.: Совершенствование защиты сельскохозяйственных культур против вредителей и болезней // Сборник научных трудов Харьковского сельскохозяйственного института. – Харьков, 1984. – С. 304.

2. Бруннер Ю. Н., Семеняк С. А. Влияние противоэрозионных приёмов обработки почвы на некоторые элементы энтомофауны в условиях лесостепи Украины // Проблемы почвенной зоологии. –– Минск: Наука и техника, 1978. – С. 36-37.

3. Бусарова Н. В. Структурно-функциональная организация сообществ членистоногих полезащитных полос в условиях лесостепной зоны // Zoocenosis – 2007: Биоразнообразие и роль животных в экосистемах / IV междунар. науч. конфер. – Днепропетровск, ДНУ, 2007. – С. 242-244.

4. Волгин В. И. Два новых рода Тироглифоидных клещей (Acarina, Tyroglyphidae) // Энтомол. обозр., 1953. – Т. 33. – С. 262-265.

5. Захваткин А. А. Тироглифоидные клещи (Tyroglyphoidea) // Фауна СССР. Паукообразные.– М.- Л.: изд-во АН СССР, 1941. – Т. 6. Вып. 1. – 474 с.

6. Зибницкая Л. В., Кащеев В. А. К вопросу об элиминации яиц цестод копробионтными жесткокрылыми // Известия НАН Республики Казахстан. Серия биологическая. – 1993. – № 3. – С. 46-50.

7. Зибницкая Л. В., Кащеев В. А. Роль пастбищных жесткокрылых в снижении численности гельминтов (на примере лёгочных нематод и цестод) // Selevinia. – 1995. – № 2. – С. 50-54.

8. Колесников Л. О. Эколого-географические особенности жужелиц пшеничных ценозов Левобережной Лесостепи Украины // Тезисы докладов III съезда украинского энтомологического общества. – Киев, 1987. – С. 87-88.

9. Колесников Л. О. Жужелицы посевов озимой пшеницы левобережной Лесостепи Украины // Тезисы докладов Всесоюзного совещания по проблемам кадастра и учёта животного мира. – Уфа, 1989. – С. 158-159.

10. Колесніков Л. О., Скляр В. Є. Біоценотичні зв’язки хижих жужелиць агроценозів Полтавської області // Тезисы докладов научно-производственной конференции. – Полтава, 1990. – С. 50-51.

11. Колесников Л. О., Сумароков А. М. Зональные особенности фауны жужелиц (Coleoptera, Carabidae) пшеничных ценозов лесостепной и степной зон Украины // Энтомологическое обозрение. – Санкт-Петербург, 1993. – LXXII, 2. – С. 326-332.

12. Колесніков Л. О. Фауна жужелиць (Coleoptera, Carabidae) та її зональні особливості в пшеничних ценозах Лісостепу України // Збірник наукових праць Полтавського сільськогосподарського інституту. – Полтава, 1995. – Т. 17. – С. 113-118.

13. Куперштейн М. Л., Егорова Н. С. Вертикальное распределение и активность жужелиц и пауков на посевах пшеницы в течение суток // Проблемы почвенной зоологии. – Минск: Наука и техника, 1978. – С. 130-131.

14. Маталин А. В., Макаров К. В., Боховко Е. Е. Оценка численности и пространственного распределения жужелиц (Coleoptera, Carabidae) в природных и антропогенных условиях // Проблемы и перспективы общей энтомологии / Тез. докл. XIII съезда Русск. энтомол. общ. – Краснодар, 2007. – С. 224-225.

15. Николаев Г. В., Козьминых В. О. Жуки-мертвоеды (Coleoptera: Agyrtidae, Silphidae) Казахстана, России и ряда сопредельных стран: Определитель. – Алматы: Казак университеті, 2002. – 159 с.

16. Нужных С. А. Жесткокрылые – герпетобионты (Carabidae, Staphylinidae) агроценозов крестоцветных культур юга таёжной зоны Западной Сибири // Автореф. дис. .. канд. биол. наук. – Томск, 2004. – 16 с.

17. Определитель вредных и полезных насекомых и клещей зерновых культур в СССР / В. С. Великань, В. Б. Голуб, Е. Л. Гурьева и др.; Сост. Л. М. Копанева. – Л.: Колос, Ленингр. отд-ние, 1980. – 335 с.

18. Севастьянов В. Д. Материалы к фауне и биологии тироглифоидных клещей Украины, связанных с насекомыми // Проблемы паразитологии / Труды 3-й науч. конф. Паразитологов УССР. – Киев, 1960. – С. 360-362.

19. Сорокин С. В. Хлебные клещи (Tyroglyphoidea) подзоны тайги Европейской части РСФСР // Дисс. … канд. биол. наук. – Зоол. ин-тут АН СССР, 1947.

20. Шарова И. Х., Попова А. А., Романкина М. Ю. Экологическая дифференциация массовых видов жужелиц (Coleoptera, Carabidae) в агроценозах // Зоологич. журн., 1998. – Т. 77, № 12. – С. 1377-1382.

Резюме

В весенне-летний период 1997-1998 гг. в агроэкосистеме пшеницы в окр. с. Пронозовка (близ Градижска) Глобинского района Полтавской области на 19 различных видах жуков обнаружено 26 систематических единиц клещей.

Ключевые слова: клещи, жуки, карабиды, агроценоз, Лесостепь

Resume

In a spring-summer period 1997-1998 in agroecosystem of wheat in environs sat down Pronozovka (near Gradizhsk) Globino district of the Poltava area on 19 different types of beetles found out 26 systematic units of pliers.

Keywords: pliers, beetles, carabides, agrocenosis, Forest-steppe
Одержано 20.02. 2009 р., рекомендовано до друку 29. 04. 2009 р.

-------------------------------------------------------------------------------------------------



P. S. Кроме основных указанных в статье сборов жесткокрылых, в работе были использованы экземпляры Carabidae определенные несколько десятилетий тому назад Олегом Леонидовичем Крыжановским, с соответствующими видовыми этикетками написанными его рукой. Авторы статьи сознательно оставили неизменными некоторые устаревшие названия и не стали возводить их в ранг современных синонимов. Это своеобразный жест признательности заслуг, таланта, самоотверженности выдающегося советского и российского энтомолога, учёного мирового масштаба.


База данных защищена авторским правом ©shkola.of.by 2016
звярнуцца да адміністрацыі

    Галоўная старонка