Звіт про наукові дослідження, проведені за період 2006-2012 рр на дослідній ділянці на місці лісових пожеж у кварталі 67 Задонецького лісництва




старонка1/3
Дата канвертавання25.04.2016
Памер466.31 Kb.
  1   2   3


ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ уКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ ЛІСОВОГО ТА


МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Національний природний парк

«Гомільшанські ліси»

Звіт

про наукові дослідження, проведені

за період 2006-2012 рр. на дослідній ділянці

на місці лісових пожеж у кварталі 67

Задонецького лісництва

(господарська зона НПП «Гомільшанські ліси»)

Виконавці:

Ст. наук. співробітник – Саідахмедова Н.Б.

Наук. співробітник, к.б.н. – Вітер С.Г.

Наук. співробітник – Яцюк Є.О.

Наук. співробітник – Морозова І.І.

Наук. співробітник – Гукасова А.С.

Задонецьке – 2012



Зміст


ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ уКРАЇНИ 1

1. Розташування дослідної ділянки та напрямки досліджень 4

2. Дослідження з поновлення сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) природним і штучним шляхами станом на листопад 2009 року 5

3. Дослідження з природного поновлення сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) на згарищі станом на червень 2012 року 15

4. Дослідження біологічного різноманіття в кварталі 67 за період 2006-2012 років 20

4.1. Мікологічні дослідження на ПП згарища виділу 10. 20

4.2. Рідкісні види рослин на дослідній ділянці кварталу 67 22

4.3. Орнітологічні дослідження на ПП згарищ у виділах 10 та 12 кварталу 67 23

5. Порівняння видового складу рідкісних видів тварин і рослин на ділянках з природним поновленням та у штучних культурах сосни 29

5.1. Порівняння видового складу рідкісних видів тварин 29

5.2. Порівняння видового складу рідкісних видів рослин 31

Висновки 32




1. Розташування дослідної ділянки та напрямки досліджень

На території кварталу 67 Задонецького лісництва розташована дослідна ділянка з дослідження біологічного різноманіття (рис. 1.1) та моніторингу природного поновлення сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) в межах площі, що була охоплена низовими пожежами, де восени 2009 року було закладено пробну площу (ПП) (рис. 1.2) з виміткою на деревах (рис. 1.3, 1.4).



Рис. 1.1. Дослідний квартал 67 Задонецького лісництва (обмежено синім кольором).


Рис. 1.2. Розмітка пробної площі у кв. 67 Задонецького лісництва за допомогою GPS навігатора (станом на 2010 р.).








Рис. 1.3. Нумерація дерев на ПП.
Дослідження з природного поновлення сосни звичайної проводились у 2009 та 2012 роках, дослідження біологічного різноманіття – впродовж 2006-2012 років. Дослідження обох напрямків є моніторинговими та безстроковими й тривають надалі.
2. Дослідження з поновлення сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) природним і штучним шляхами станом на листопад 2009 року

На ПП були проведені дослідження з поновлення сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) природним та штучним шляхами після низової пожежі. За результатами досліджень у 2010 р. захищена учбово-дослідницька робота в рамках Малої академії наук (виконавець – Головко Т.Ю., учениця 9 класу Тимченківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Зміївського району Харківської області, керівник – Черепаха О.В., учитель біології та хімії Тимченківської ЗОШ І-ІІІ ступенів, науковий керівник – Влащенко С.В., заст. директора з наукової роботи «Гомільшанські ліси», к.б.н.).



Об’єкт, методика та матеріали дослідження

Об’єктом досліджень явились рослини сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) у віці 1-3 роки, які після низової пожежі були поновлені природним шлахом та відновлені штучним.

Дані дослідження проводились на території НПП «Гомільшанські ліси», в кварталі 67 Задонецького лісництва восени 2009 року. В ході дослідження використовувались два методи: описовий та експериментальний.

Були обрані дві ділянки цього кварталу, які постраждали від низової пожежі та які розташовані поруч і розділені лісовою дорогою (рис. 2.1, 2.2). Перша ділянка (ділянка №1) – виділи На першій ділянці (ділянка №1 – виділи 6 та 10 за лісовпорядкуванням 2010 р.) залишився природний старий сосновий ліс, ушкоджений пожежею (рис. 2.3). Оскільки дослідження проводилось восени 2009 р., вказана ділянка №1 охоплювала виділ 6 за діючим на той час лісовпрядкуванням 2001 р. і досліджувалась як цілісна. На другій ділянці (ділянка №2 – виділ 11 за лісовпорядкуванням 2010 р., виділ 7 за діючим на час дослідження лісовпорядкуванням 2001 р.) такий ліс був зрубаний, і посаджені культури сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) (рис. 2.4).

Спочатку на досліджуваних ділянках були зроблені загальні описи, охарактеризований загальний стан природного старого лісу після пожежі на ділянці №1 та загальний стан культур сосни звичайної на ділянці №2.

Потім на кожній з ділянок були відібрані по 100 особин сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), які виросли після пожежі. Для кожної особини визначали такі показники: вік, висота рослини, діаметр стебла, життєвий стан. Вік визначали за щорічним приростом пагонів. Висоту рослини вимірювали мірною стрічкою від поверхні ґрунту до верхівкової бруньки (у випадку ушкодження верхівкової бруньки висоту визначали до бруньки найдовшого бічного пагону). Діаметр стебла вимірювали за допомогою штангенциркуля біля його основи. Життєвий стан оцінювали візуально, використовуючи такі параметри:

— 5 балів (відмінний) – рослина має здоровий вигляд, максимальну висоту для свого віку, зелену та густу хвою, галуження бічних пагонів; якщо рослина старша за 1 рік, спостерігається верхівковий ріст;

— 4 бали (добрий) – 1) рослина має здоровий вигляд, але при максимальній висоті верхівкова брунька ушкоджена і верхівковий ріст припинений, ріст рослини здійснюється за рахунок бічних пагонів; або 2) рослина має здоровий вигляд, спостерігається верхівковий ріст, але у віці старше 1 року не галузиться, має зелений колір хвої, достатню висоту для свого віку;

— 3 бали (задовільний) – рослина має не зовсім здоровий вигляд, недостатню висоту для свого віку, хвоя може жовтіти або опадати, ріст верхівковий або має місце розгалуження бічних пагонів;

— 2 бали (незадовільний) – рослина має пригнічений вигляд, недостатній ріст для свого віку, хвоя пожовтіла або опадає, верхівковий ріст часто припинений;

— 1 бал (загиблі рослини) – рослини помітні на ґрунті, але вони засохли.

Для загиблих рослин рахували лише їхній вік. Висоту загиблої особини та діаметр її стебла не вимірювали.

Далі проводили обробку показників.

На кожній ділянці визначали співвідношення живих та загиблих рослин. Потім обчислювали середнє арифметичне значення () кожного показника за формулою:



, де

x – значення показника;

xi – значення показника (x) особини під визначеним порядковим номером (і);

n – загальна кількість особин.

Середнє арифметичне значення кожного показника обчислювали окремо для живих і загиблих особин та окремо обчислювали загальне середнє значення.

Потім порівнювали середні показники з кожної ділянки.

І нарешті, за отриманими візуальними та експериментальними даними оцінили загальне відновлення сосни звичайної природним та штучним шляхами.




Умовні позначення: 67 – номер кварталу; 1; 2 – номери досліджуваних ділянок.

Рис. 2.1. Карта-схема місця дослідження.


Рис. 2.2. Загальний вигляд досліджуваних ділянок у кварталі 67.


Рис. 2.3. Природний старий бір на ділянці №1.


Рис. 2.4. Культури сосни на ділянці №2.


Результати та обговорення

Загальна характеристика місця проведення дослідження (описова частина)

Обидві досліджувані ділянки розташовані поруч і розділені лісовою дорогою, що проходить у напрямку північ-південь. Вони мають однаковий пологий та слабкохвилястий рельєф (рис. 2.1, 2.2). Ґрунт піщаний.

На ділянці №1 зберігся природний старий бір, ушкоджений пожежею (рис. 2.3). У деревному ярусі залишились старі сосни віком від 100 до 130 років з обвугленою знизу корою. Більшість з них живі, а загинуло (засохло) – лише третина. У живих сосен кора обвуглена на висоту 1-1,5 м від ґрунту, в одних – по всьому периметру стовбуру, в інших – на половину його окружності, тобто з одного боку. Серед засохлих сосен переважають молоді дерева та середнього віку, тобто молодше 90 років. Але в центрі ділянки №1 зустрічається невелика кількість сухих старих сосен (рис. 2.3). У них кора внизу стовбура обвуглена по всьому периметру й на висоту 2-3м від ґрунту. Це доказує, що старі дерева сосни звичайної можуть виживати після низової пожежі, якщо кора не дуже пошкоджена вогнем, і камбіальний шар не порушений.

Деякі із старих сосен у центрі ділянки були вибірково спиляні, про що свідчать пні великого діаметру. Пні розташовані серед сухих великих сосен, тому в центрі ділянки утворилася невелика галявина. Підлісок на цій галявині майже відсутній, а травостій дуже густий (рис. 2.3). Навколо великих пнів трава дуже розріджена, а ґрунт покритий зеленими мохами.

В цілому, на досліджуваній ділянці представлені розріджений підлісок, травостій середньої густоти та фрагменти мохово-лишайникового покриву. Підлісок складається з листяних дерев та кущів. Серед них зустрічаються як дорослі особини, які вижили після пожежі, так і молоденькі, тобто поновлення. Все це свідчить про те, що за 4 роки після низової пожежі підлісок, трав’яний і мохово-лишайниковий покрив швидко відновлюються.

Сосна звичайна як основна деревна порода також поновлюється. В травостої та на зелених мохах зустрічається самосів сосни (рис. 2.5). Серед самосіву трапляються загиблі особини, але переважна більшість – живі. Природне поновлення сосни після пожежеі має вік від 1 до 3 років.

Загалом, огляд ділянки №1 показав, що природний старий бір на ній вижив після низової пожежі (станом на 2009 р. на території виділу 6 за лісовпорядкуванням 2001 р.) і відновлюється.

Рис. 2.5. Природне поновлення сосни на ділянці №1.


Рис. 2.6. Загиблі особини сосни серед штучного поновлення на ділянці №2.


На досліджуваній ділянці №2 розташовані культури сосни звичайної (рис. 2.4, 2.6). Частина ділянки (нинішній виділ 11 за лісовпорядкуванням 2010 р.) постраждала від низової пожежі, після якої культури загибли й були посаджені знову. Кожний рік частина з них гине, і підсаджуються нові саджанці, але огляд показав, що не завжди й не скрізь. Тому культури сосни на цій ділянці віком також від 1 до 3 років. Отже, на обох досліджуваних ділянках поновлення сосни (природне та штучне) має однаковий вік. Загиблі особини нами також були відмічені (рис. 2.5, 2.6).

Соснові культури посаджені правильними рядками в борознах (рис. 2.4). Борозни розташовані в напрямку схід-захід, перпендикулярно лісовій дорозі, що розділяє обидві ділянки. Культури посаджені переважно по одному саджанцю в лунці, але на деяких рядках зустрічаються по 2-3 саджанці на лунку. В борознах на оголеному ґрунті, крім саджанців сосни, інших видів дикорослих рослин дуже мало. Вони прополюються, як бур’яни. На валах між борознами росте куничник наземний (Calamagrostis epigeios (L.) Roth), і зрідка зустрічаються в дикорослому стані маленькі деревці та кущики листяних порід, переважно берези. В цілому ділянка з культурами має досить доглянутий вигляд (рис. 2.4).

Серед соснових культур зрідка трапляється самосів сосни одиночними особинами. Всі вони однорічні, тому що кожний рік проводиться прополка. Наявність самосіву означає, що насінини сосни долітають сюди з ділянки природного бору й проростають. Отже, навіть на ділянці штучного поновлення сосни спостерігалась спроба природного поновлення. Можна зробити припущення, що якби самосів не прополювався, деякі сосни на цій ділянці виросли б природним шляхом.

Отже, огляд ділянки №2 показав, що в цілому, культури сосни звичайної мають задовільний стан.



Порівняльна оцінка природного та штучного відновлення сосни звичайної після низової пожежі за кількісними показниками (експериментальна частина)

Щоб кількісно оцінити природне та штучне відновлення сосни звичайної і порівняти їх між собою, була проведена експериментальна частина нашого дослідження.

Для цього на кожній з досліджуваних ділянок було відібрано по 100 особин поновлення сосни після низової пожежі. Всі вони були віком 1-3 роки. На ділянці природного старого бору (ділянка №1) поновлені рослини сосни відбирались випадковим методом з різних умов зростання за освітленням та зволоженістю: в середині ділянки, на узліссі, відкритій галявині, під засохлими або живими материнськими деревами, в густому або розрідженому травостої, серед мохового покриву поблизу обгорілих пеньків, у протипожежній борозні. На ділянці соснових культур (ділянка №2) всі рослини вирощувалися в однакових умовах: 100%-не освітлення, однакове зволоження, відсутність материнського деревостану, підліску, хвойної підстилки, господарський догляд. Тому випадковим методом було взято 2 рядки із саджанцями сосни. На кожному рядку відібрано підряд по 50 рослин від краю рядка всередину (від краю лісової дороги вглибину ділянки).

Для кожної особини сосни визначались різні показники, вказувались місце та умови зростання. На ділянці №2 відмічались також деякі особливості: наявність самосіву серед культур, кількість саджанців в одній лунці (якщо було більше одного). Якщо в одній лунці росло 2-3 саджанці сосни, то показники визначались окремо для кожного з них.

Після обробки цих даних отримані результати з кожної ділянки зведені в таблицях 2.1, 2.2. Загальні середні значення віку, висоти рослини та діаметру стебла переносились із середніх арифметичних значень для живих особин, оскільки не має сенсу враховувати ці показники від загиблих рослин, які фактично вже не існують. А загальне середнє значення життєвого стану обліковувалось від загальної кількості всіх 100 особин (живих і мертвих), тому що даний середній показник дає змогу побачити загальний життєвий стан усього поновлення.

Таблиця 2.1



Показники природного поновлення сосни звичайної на ділянці №1

Показники

Кількість особин

Середній вік (кількість порядків пагонів), рік

Середня висота рослини, см

Середній діаметр стебла, мм

Середній життєвий стан, бал

Живі особини

93

2,2

13,4

2,8

3,6

Загиблі особини

7

1,6





1,0

Загальне значення

100

2,2

13,4

2,8

3,4

Отже, на ділянці №1 із 100 рослин 93 виявились живі, а 7 – загиблі (табл. 2.1). Відповідно у відсотковому співвідношенні загальна загибель самосіву складає в середньому всього 7%. Таким чином, виживаність природного поновлення сосни на ранньому етапі відновлення після низової пожежі дуже добра (93%) (рис. 2.9). Самосів гине в середньому у віці 1,6 року (при найстаршому віці особин 3 роки). Після низової пожежі 4-річної давності середній вік природного поновлення сосни становить 2,2 роки. При цьому середня висота рослин складає 13,4 см, середній діаметр стебла – 2,8 мм. Середній життєвий стан природного поновлення можна оцінити як цілком задовільний (3,4 бали) (табл. 2.1).

Таблиця 2.2

Показники штучного поновлення сосни звичайної на ділянці №2


Показники

Кількість особин

Середній вік (кількість порядків пагонів), рік

Середня висота рослини, см

Середній діаметр стебла, мм

Середній життєвий стан, бал

Живі особини

76

2,0

14,2

3,5

3,4

Загиблі особини

24

1,7





1,0

Загальне значення

100

2,0

14,2

3,5

2,8

На ділянці №2 співвідношення живих і мертвих особин складає 76% і 24% відповідно (табл. 2.2, рис. 2.7). Отже, відсоток загиблих культур сосни більш як втричі більший за відсоток загиблого самосіву на ділянці №1. Відповідно виживаність культур сосни на 17% гірше за виживаність природного самосіву. Загибель культур відбувається в середньому у віці 1,7 року. Середній рік штучного поновлення після низової пожежі 4-річної давності становить 2 роки. Середня висота рослин при цьому складає 14,2 см, середній діаметр стебла – 3,5 мм. Ці середні вимірювальні показники штучного поновлення виявились трохи кращими, ніж відповідні показники природного поновлення. Але середній життєвий стан штучного поновлення сосни можна назвати задовільним з деякою «натяжкою» (2,8 бали) за рахунок більш високого відсотку загибелі саджанців (табл. 2.2). Примітно, що на двох досліджуваних рядках ділянки №2 впродовж 50 саджанців було відмічено 4 однорічні особини природного самосіву.








Рис. 2.7. Виживаність сосни звичайної в природному та штучному поновленнях.

Таким чином, порівнюючи середні показники поновлення сосни між досліджуваними ділянками (табл. 2.3), видно, що в ранньому віці гине більше культур сосни. Відповідно виживаність рослин краща в природного самосіву (рис. 2.7). Середній вік загибелі певного відсотку самосіву та культур майже однаковий – 1,6 і 1,7 роки відповідно. Середній вік живих особин природного та штучного поновлення також схожій – 2,2 і 2,0 роки відповідно (рис. 2.8). Такі схожі значення середніх показників віку пояснюється однаковим віковим діапазоном після пожежі у природного та штучного поновлення – 1-3 роки. Середні показники висоти рослини та діаметру стебла кращі у культур сосни (рис. 2.9, 2.10). Проте, середній життєвий стан кращий у природного поновлення переважно за рахунок значно меншого відсотку загиблих особин (табл. 2.3, рис. 2.11).


Таблиця 2.3



Загальні показники виживаності сосни звичайної на обох ділянках

Ділянка

Співвідношення живих і загиблих особин, %

Середній вік загибелі поновлення, вік

Середній вік живих особин, рік

Середня висота рослин, см

Середній діаметр стебла, мм

Середній життєвий стан, бал

№1

93/7

1,6

2,2

13,4

2,8

3,4

№2

76/24

1,7

2,0

14,2

3,5

2,8





Рис. 2.8. Середні показники віку.








Рис. 2.9. Середні показники висоти живих рослин.

Рис. 2.10. Середні показники діаметру стебла живих рослин.






Рис. 2.11. Середні показники життєвого стану природного та штучного поновлення.

Таким чином, експериментальне дослідження показало, що в цілому на ранньому етапі після низової пожежі краще відбувається природне відновлення сосни звичайної, ніж штучне, незважаючи на трохи вищі середні показники висоти рослини та діаметру стебла. Крім того, навіть зустрічальність самосіву серед культур віддає перевагу природному відновленню сосни.



Висновки

1. Візуальний огляд досліджуваної ділянки №1 виявив, що природний старий бір не тільки вижив після низової пожежі, але й в ньому відбуваються процеси загального відновлення. Огляд ділянки №2 показав, що культури сосни звичайної мають в цілому задовільний стан завдяки господарському догляду, проте на ділянці спостерігаються спроби природного відновлення лісу.

2. За даними експериментального дослідження за допомогою кількісних показників видно, що на ранньому етапі після низової пожежі виживаність сосни звичайної при природному відновленні вища, ніж при штучному.

3. Дослідження з природного поновлення сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) на згарищі станом на червень 2012 року

У поточному 2012 році заплановане та проводяться повторні дослідження з природного поновлення сосни на згарищі в кварталі 67. Дослідження тривають, нижче наведені попередні дані. Дослідження 2012 року: віковий склад та виживання природного поновлення сосни, площа, зайнята природним поновленням сосни; участь інших порід у природному поновленні деревостанів.

Впродовж травня та першої половини червня 2012 року проведено повторне обстеження пробної площі. На даний час обстежено 1,5 га пробної площі, зайнятої згарищем. На даній території виявлено 5 загальних полігонів відновлення сосни площею 50 м², 90 м², 400 м², 400 м² та 540 м². Загальна площа, зайнята суцільним поновленням сосни, становить 0,23 га, тобто 15,3 % загальної площі згарища. Ще близько 35-40 % площі згарища припадає на територію поодинокого поновлення сосни (рис. 3.1).




Рис. 3.1. Картосхема розташування природного поновлення сосни на згарищі за допомогою GPS-навігатора.


Кількість особин сосни природного поновлення на обстеженій площі сягає майже 600 особин (592). Щільність у переліку на загальну площу згарища становить 400 особин/га. Виживання паростків у порівнянні з даними 2009 року складає біля 97 %. Слід зазначити, що у порівнянні з даними досліджень 2009 р., на червень 2012 р. площа полігонів природного поновлення сосни збільшилась на 56 %. Щільність природного поновлення на полігонах суцільного поновлення становить від 1700 до 11500 особин/га, в середньому по 5 полігонах – 2400 особин/га.

Також проведено оцінку вікового складу поновлення сосни. Вибірка, взята для аналізу вікового складу, становить 385 особин. Серед них 26,2 % – рослини віком 1 рік, 37,9 % – віком 2 роки, 28,6 % – віком 3 роки, 7,3 % – віком 4 роки та старше. Таким чином, приріст чисельності популяції природного поновлення сосни на 2012 рік у порівнянні з 2009 р. збільшився у 1,78 рази, тобто на 178 % (частка рослин віком менше 3-х років), що становить 71,5 % / рік.

Слід відзначити, що серед природного поновлення сосни, що відбувалось до пожежі, на даний час у межах згарища нами відмічено 18 особин сосни підросту віком від 20 до 40 років, які виявились слабко затронутими пожежею та вижили (рис. 3.1). Рослини назараз мають досить пригнічений стан – це зумовлюється тим, що цей підріст до пожежі ріс під пологом материнського деревостану. Після пожежі суттєво збільшилась освітленість, і для підросту з’явились кращі умови зростання.

Окрім поновлення сосни, значні потужності природного заростання згарищ у борах демонструють види кленів (насамперед – татарський), дуб звичайний (Quercus robur L.), горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.), а також – липа серцелиста (Tilia cordata Mill.), береза повисла (Betula pendula Roth), осика (Populus tremula L.), ясен високий (Fraxinus excelsior L.), види в’язу (Ulmus). Так, на пробній площі в 1,5 га відмічено: 236 особин клена татарського (Acer tataricum L.), 7 особин клена гостролистого (A. platanoides L.), 5 особин клена польового (A. campestre L.), 135 особин дуба звичайного, 115 особин горобини звичайної, 69 особин осики, 44 особини берези повислої, 22 особини ясена високого, 11 особин береста, 4 особини груші звичайної (Pyrus communis L.). Є також види здичавілих інтродуцентів, проте вони представлені в незначній кількості (0,48 % від усього природного поновлення дерев в межах ПП): 4 особини робінії звичайної (Robinia pseudoacacia L.) та 2 особини клена ясенелистого (Acer negundo L.).

Загальна кількість особин дерев природного поновлення (включно з листяними породами, але без здичавілих інтродуцентів) становить 1240 особин (із здичавілими інтродуцентами – 1246 особин). З них 47,7 % складає природне поновлення сосни. За такими показниками дана ділянка природного поновлення відповідає видовій (породній) структурі природних деревостанів багатих мезофітних суборів. Серед інших порід особливо помітна частка клена татарського – 19,03 %, дуба звичайного – 10,89 %, горобини звичайної – 9,27 %, осики – 5,56 %. Цікаво, що відносно незначна частка берези повислої – 3,55 %, хоча саме цей вид традиційно вважають «піонером» згарищ (заселяє згарища першою за інші види) та основним конкурентом у відновленні інших порід. В умовах природного відновлення на пробній площі згарища 67 кварталу добре відновлюється ясен високий (1,77 % усього поновлення), що свідчить про сприятливі природні умови до відновлення корінних деревостанів піщаної тераси лісостепової природної зони – складних суборів.

Поновленням листяних порід зайнято близько 70 % площі згарища, проте листяні породи не формують таких щільних полігонів поновлення, як сосна (рис. 3.2).

Усі полігони поновлення всередині згарища, що не прилягають безпосередньо до його межі (до внутрішнього периметру межі), пов’язані з «наковальнями» звичайних дятлів (Dendrocopos major) – окремими сухими деревами (соснами) посеред згарища, на яких дятли розбивають шишки. Частина насіння потрапляє на землю. Окрім цього відмічено приховування дятлами запасу шишок шляхом закопування в пісок. Це сприяє природному поновленню навіть за умов добре розвинутого задерновування ґрунту (рис. 3.2). Обмеження масштабу природного поновлення сосни зумовлена двома факторами: 1 – відсутність «наковалень» дятлів на частині території згарища, 2 – відносною далекістю частини згарища від узлісся ушкодженого пожежею, але живого, бору (внутрішня межа згарища на рис. 3.1).




Рис. 3.2. Щільне поновлення сосни в місцях «наковалень» дятлів усередині згарища.

  1   2   3


База данных защищена авторским правом ©shkola.of.by 2016
звярнуцца да адміністрацыі

    Галоўная старонка