Зміст зі святом вас, дорогі жінки!




Дата канвертавання30.04.2016
Памер413.83 Kb.




ПРОМІНЬ

РЕАБІЛІТАЦІЙНА ГАЗЕТА УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА СЛІПИХ

● Видається  з 7 січня 1989 року ●

Понеділок, 9 березня 2015 року ● № 9-10 (1277-1278) ●


ЗМІСТ


ЗІ СВЯТОМ ВАС, ДОРОГІ ЖІНКИ!


Дві жінки світять із минущих літ,

Дві райдуги: матуся і кохана.

А поміж них – колиски колихання,

А поміж них – кипучий дніпроцвіт.

Дві жінки біля вічної межі,

Два полюси єдиної любові,

Два вогнища незболеного болю

Моєї тополиної душі.

Як музика весела і смутна –

Дві жінки, а між них земля щаслива,

І дві сльози чоло моє зросили.

Жіночий рід – любові таїна.

Жінки мої! Цвіте жіночий рід.

Росте високе дерево народу –

Гримлять віки. Земля живе і родить.

Жіночий рід… Вітчизни дніпроцвіт.

Не згасне жар у попелі коси

І серце від любові не спочине.

Є мати. Є кохана. Є Вітчизна.

Я слухаю нащадків голоси.

У ПРЕЗИДІЇ ЦП УТОСу

18 лютого нинішнього року у Києві відбулося засідання президії ЦП УТОСу. Під час засідання було розглянуто низку питань й ухвалено відповідні рішення. Минулий рік був важким для нашого Товариства. 2014 року працевлаштовано на підприємствах УТОСу було лише 127 інвалідів по зору, тоді як звільнилося з різних причин 425 осіб. І це не кажучи про кримські осередки УТОСу. Тож президія у постанові від 18 лютого за №2–10 зобов’язала відповідні структури Товариства вжити низку заходів для покращення працевлаштування інвалідів по зору. У зв’язку із складним становищем, що склалося на підприємствах, та обмеженням коштів на навчання Президія ЦП УТОСу постановою за №2–7 від 18 лютого призупинила виконання власної постанови від 6 листопада минулого року «Про проведення в системі УТОСу роботи з перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів на 2015 рік».

Та є і більш оптимістичні новини. Зокрема започатковано проведення конкурсів на створення офіційної символіки УТОСу (постанова за №   2 – 15 від 18 лютого 2015 року). Затверджено «Положення про огляд-конкурс художньої самодіяльності УТОСу серед вокальних ансамблів і хорових колективів» (постанова за №2–12 від 18 лютого 2015 року). Відповідно до «положення», відтепер конкурс має статус всеукраїнського, відбуватиметься у три, а не чотири етапи як раніше. І як вже, мабуть, помітили ті з читачів, які цікавляться самодіяльністю, відтепер хорові колективи та ансамблі змагаються у спільному конкурсі, звичайно, у відповідних номінаціях.

Що ж, успіхів нашим співакам! Музи не мають мовчати, навіть коли говорять гармати!



ВІСТІ З ОБЛАСТЕЙ

ЧЕРНІВЕЦЬКОМУ УТОСУ – 60

Чернівецькому учбово-виробничому підприємству УТОСу 10 лютого виповнилося 60 славних літ. Святкування ювілею – завжди приємна і радісна подія для такого дружного колективу. Та нинішню дату чернівецькі утосівці зустріли без особливих пишностей, урочисто і стримано.

Наш солідний ювілей – це щедрий підсумок усіх добрих справ і досягнень минулого та світлі плани на майбутнє.

За свою багаторічну історію колективу доводилось переживати і розквіт виробничих потужностей, і неймовірні труднощі у скрутні часи розвалу економіки нашої держави.

Усі незгоди і труднощі, що виникали, утосівці долали з гідністю, не зраджуючи колективу. Ось і сьогодні ми, як ніколи, усвідомлюємо, що дуже потрібні Україні, бо у нас є багатий досвід роботи з інвалідами по зору. Тому і стараємось зберегти цей дорогоцінний осередок реабілітаційної роботи серед сліпих на Буковині.

Заглянемо у нашу історію. Після двох невдалих спроб створити на Буковині утосівську організацію ініціативна група у складі Геннадія Випіровського, інваліда Великої Вітчизняної війни Миколи Проценка, покаліченого під час служби в армії Іларіона Руснака та учасника антирумунського підпілля Ісидора Горовиця, поєднавши тверду волю та організаторський талант, відчайдушність та невтомну працелюбність, спробували створити в Чернівцях утосівський осередок. Постановою Президії Центрального Правління УТОСу від 10 лютого 1955 року «Про утворення у місті Чернівцях Чернівецької області міського відділу Українського товариства сліпих» ініціативу було втілено в життя.

Без рекламних повідомлень і запрошень звістка про підприємство, де на-дають роботу сліпим, швидко поширювалася по всій області. Як на вогник, за адресою Коларова, 12 сходилися інваліди війни та армії, випускники шкіл сліпих, мешканці навколишніх сіл, що втратили зір ще у дитинстві. Бралися за будь-яку роботу. Не ремствуючи, щодня добиралися на попутних машинах, наймали ліжка у бідних квартирах. І чого лише не робили ці золоті руки! Від простих господарських сіток, картонних виробів, шліфувальних кругів до найскладніших автокомплектів електронної продукції машинної індустрії.

У грудні 1972 року було утворене об’єднання, головним підприємством якого стало Чернівецьке. До складу Об’єднання увійшли Снятинське, Кам’янець-Подільське, Івано-Франківське та Хмельницьке УВП. Наступні покоління приходили на підприємство та виконували дедалі складніші завдання. Набиралося сил, зростало, мужніло наше підприємство, а разом з ним формувався трудовий колектив – здоровий, бадьорий, монолітний, який уміє долати неймовірні труднощі, цінувати дружбу і шанувати найкращі традиції, має впевненість у майбутньому.

В день відзначення ювілею по утосівському місцевому радіо звучала вітальна радіопередача для працівників підприємства. Творчий колектив свої щирі вітання адресував ветеранам праці, які завжди були і є прикладом для молодшого покоління у добросовісному і старанному виконанні всіх поставлених завдань, добрими порадниками, чуйними наставниками, вірними друзями.

Теплі слова вдячності звучали на адресу зрячих колег, які дарують незрячим не тільки світло очей своїх, але і тепло своїх сердець, допомагаючи нам у житті. Свої вітання творчий колектив та учасники художньої самодіяльності дарували своїм мудрим керівникам, які протягом всього славного періоду впевнено вели і ведуть своє Товариство у майбутнє. Дедалі новіші завдання ставлять вони перед собою. Це і покращення умов праці, і пошуки нових, доступних для інвалідів по зору видів роботи, і покращення якості продукції та її збуту. Поряд з виробничими завданнями перед керівниками завжди стояла головна мета – турбота про людину, організація побуту незрячих, змістовне проведення дозвілля та оздоровлення.

1963 року підприємством певний час керував інвалід по зору Василь Кошкін. Потім його очолив Земалетдін Ізмагілов.

У грудні 1971 року Чернівецьке УВО очолив і до 2000 року працював Генеральним директором Олександр Якович Фесенко. Він і сьогодні працює на користь Товариства. Кандидат педагогічних наук, Головний реабілітолог Об’єднання, автор понад 20 тифлознавчих книг, власних поетичних збірок, співавтор Нарисів з історії УТОСу своїм неоціненним тифлопрактичним досвідом ділиться з утосівцями.

У 2000 році Чернівецьке об’єднання очолила Сільвія Дмитрівна Сандюк, яка зросла у колективі і як спеціаліст, і як ентузіаст утосівської справи. Під її керівництвом колектив Головного підприємства зумів подолати економічну та фінансову кризу і працює на користь всього Товариства.

Надзвичайно працелюбна, вимоглива до себе і до оточуючих Сільвія Дмитрівна зуміла на посаді Генерального директора провести низку заходів з покращення фінансово-господарського стану підприємства, збільшення обсягів виробництва.

За невтомну діяльність вона неодноразово нагороджувалась Почесними грамотами Центрального Правління УТОСу та обласної організації УТОСу міста Чернівців. Її було нагороджено також медаллю «На славу Чернівців» та Орденом «Княгині Ольги» III ступеня.

Завжди привітна і усміхнена Сільвія Дмитрівна попри зайнятість виробничими справами знайде час вислухати, ввічливо запитати про домашні справи, про здоров’я. Немає такого дня, щоб Сільвія Дмитрівна не завітала до своїх працівників у всі відділи та дільниці. Це справжній сучасний креативний керівник утосівського підприємства.

Важко уявити повноцінне утосівське життя без соціальної сфери: клубу, бібліотеки, спортивного комплексу, гуртожитку, їдальні, медпункту та відомчої бази відпочинку. Робота цієї сфери спрямована на трудову, соціальну, медичну реабілітацію незрячих, створення належних умов для їх освіти, здорового та активного дозвілля, розвитку творчих обдарувань.

Роботою вкрай важливої реабілітаційної служби успішно керує заступник Генерального директора з соціальних питань Петро Дмитрович Байталюк. Професійний досвід роботи з інвалідами, набутий протягом 40-річної трудової діяльності на підприємстві, організаторські здібності, творче ставлення до справи, висока толерантність, рішучість та наполегливість забезпечують йому повагу та заслужений авторитет у колективі.

За сумлінне виконання службових та громадських обов’язків неодноразово нагороджувався грамотами та подяками. До незрячих Петро Дмитрович завжди ставиться з теплотою, батьківською турботою та милосердям.

Відзначилися як мудрі керівники та організатори Олександр Петрович Соколик, начальник експериментальної дільниці з виготовлення електротехнічної продукції, який зумів згуртувати навколо себе одержимих однією спільною ідеєю інвалідів по зору, і Сергій Олексійович Калашников, який вивів свій колектив у число кращих роботодавців. УВП «Реабілітант», яке очолює Сергій Олександрович – це взірець малої форми утосівського виробництва.

Життя Головного підприємства Чернівецького УВО УТОСу надзвичайно тісно пов’язане з життям Обласної організації УТОСу, яку очолює вже понад 20 років Іван Степанович Фестрига, член Президії Центрального Правління УТОСу. Надзвичайно скромний, ввічливий до людей, Іван Степанович гуртує у тісному Товаристві усіх інвалідів по зору: і тих, які раніше працювали на підприємстві, і тих, які не мали раніше нічого спільного з УТОСом. Усі вони знаходять теплі, щирі слова від працівників та бюро обласної організації, моральну підтримку.

Тематичні заходи, зустрічі з ветеранами та цікавими людьми, читки вголос, тематичні заходи, які проводяться традиційно щосереди, виступи учасників художньої самодіяльності, а ще спільні концерти, вечори відпочинку, тифлопрактичні конкурси. Надзвичайну популярність має у незрячих безкоштовне відвідування вистав за участю акторів Чернівецького драматичного театру ім. Ольги Кобилянської, яке ініціювали члени правління обласної організації УТОСу.

Така щира дружня зустріч колективу художньої самодіяльності клубу Головного підприємства з ветеранами праці відбулася в приміщенні обласної організації УТОСу 11 лютого на відзначенні 60-річчя Чернівецького УТОСу. І лунала пісня про Товариство, і вітальне слово Голови Обласної Організації Івана Степановича Фестриги, і світлі спогади ветеранів про ті далекі нелегкі часи народження та становлення організації.

– Було дуже важко. Все починали з нуля. Спочатку хотіла залишити все і піти на іншу роботу. Але шкода стало інвалідів по зору, які потребували допомоги. Так і залишилась працювати в УТОСі все своє життя. Потім у часи розквіту колективу було цікаво. Я від імені всіх ветеранів щиро бажаю нашому Товариству утриматися на плаву і вистояти в такі нелегкі часи, – говорить ветеран праці Антоніна Федорівна Чернушко.

В теплій задушевній атмосфері відбувався концерт учасників художньої самодіяльності колективу «Черемшина». У виконанні аматорів звучали пісні про УТОС, вірші, присвячені тим, кого серед нас уже немає, українські народні пісні та сценки про життя утосівців. По закінченні концерту глядачі довго не хотіли розходитися, а наостанок всі разом сфотографувалися, як сказав Іван Степанович: «На згадку нам і на пам’ять для майбутніх поколінь».

А 12 лютого в приміщенні їдальні підприємства відбувся вечір відпочинку для працівників, у програмі якого був концерт учасників художньої самодіяльності та конкурсна програма.

Ось так уже 60 років поспіль живе і працює Чернівецьке підприємство, долаючи труднощі, часом дуже великою ціною, щоб вистояти.

Ми згуртовані й одержимі однією метою – інвалідам по зору жити і працювати в утосівському Товаристві, бо тільки разом можна здолати усі негаразди, які підносить нам життя.

Ми дуже потрібні тим, хто опинився наодинці з недугою, адже внаслідок трагічних подій 2014 – 2015 років реабілітаційна роль утосівських організацій не тільки на Буковині, але й по всій Україні, зростає.
Окрасою свята стала пісня, написана Параскою Дутчак на музику Каті Бужинської.
«ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ УТОС»

Народились на Буковині

У морози і в заметілі,

У лютневі сніжні завії

В нелегкі повоєнні часи.
Віру в серці завжди ми мали,

Долі кращої не шукали.

Радість праці собі повертали,

Щоб ставало достойним життя.


Приспів:

Чернівецький УТОС – це єдина сім’я,

Це велика і славна родина.

У нас пісня одна,

У нас доля одна,

Наша мрія і думка єдині.

Ми єдина сім’я,

Сестри ми і брати,

Ми – незламна і сильна родина.

Чернівецький УТОС, ти живи і цвіти

На зеленій своїй Буковині!
Нам нічого більше не треба:

Тільки б мирним завжди було небо.

Тільки б сонце над нашим УТОСом

Розсипало проміння тепла.


Щоб щасливими були люди,

Щоб лунала пісня усюди

Про моє дороге Товариство,

Осередок надії й добра.



Параска Дутчак,

інвалід першої групи по зору,

працівник клубу

Чернівецького УВО УТОСу.

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

ЩОБ КОМФОРТНОБУЛО УСІМ

У столиці України Києві тринадцятого лютого 2015 року відбулася перша міжнародна конференція «Універсальний дизайн як запорука розвитку інклюзивного суспільства».

Вам доводилося купувати ліки, назву яких на коробочці написано не лише плоским шрифтом, але й за Брайлем? Чи зупинитися біля світлофора, який подає звуковий сигнал, коли вмикається зелене світло? – Рідко, та доводилося.

Якщо так, то ви вже знайомі з універсальним дизайном. Розуміння того, що у цьому світі має почувати себе комфортно кожна людина, незалежно від стану свого здоров’я, склалося вже давно у більшості країн світу. Тож, що розвинутіша держава, то більше у ній робиться для того, аби житло, речі, транспорт були однаково доступними як для громадян, що не мають інвалідності, так і для інвалідів усіх нозологій. Тож розробка такого дизайну предметів, середовища, програм та послуг, який має зробити їх максимально придатними для використання усіма людьми без необхідності спеціальної адаптації, і є універсальним дизайном.

У роботі конференції взяли участь понад 200 осіб. Це громадяни України та іноземці, представники влади та громадських організацій, представники міжнародних організацій та журналісти бізнесмени та архітектори, викладачі та студенти.

Захід проходив у рамках реалізації спільної програми «Сприяння інтеграційній політиці та послугам людей з інвалідністю в Україні», що впроваджена Програмою розвитку ООН, Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Міжнародною організацією праці (МОП) у співпраці з Міністерством соціальної політики України та Національною Асамблеєю інвалідів України (НАІУ).

Конференція розпочала роботу о 9:30. Учасників заходу у конференц-залі готелю «Президент» привітав та побажав їм успішної роботи перший заступник міністра соціальної політики Василь Шевченко.

Цікаво та змістовно про універсальний дизайн, його основоположні принципи та втілення їх у життя розповіли менеджер спільної програми «Сприяння інтеграційній політиці та послугам для людей з інвалідністю в Україні» Христина Баграмян та керівник відділу ВГО НАІУ Лариса Байда.

Під час пленарного засідання учасники у своїх доповідях обмінювалися досвідом впровадження універсального дизайну та порушили низку важливих питань.

Так директор департаменту безпеки Міністерства інфраструктури М.М. Горбаха розповів про дії свого відомства, спрямовані на те, аби усі види транспорту, від залізниці і до звичайного автобуса, стали доступними для інвалідів. З його слів, міністерство докладає чималих зусиль, щоб і транспорт, і інфраструктура, і, чи не найголовніше, персонал відповідали належним стандартам доступності. Як повідомив високопосадовець, його відомство не зупиняється перед найрадикальнішими кроками, якщо у них виникає необхідність. Так було звільнено з посади керівника столичного залізничного вокзалу після того, як з’ясувалося, що ним не виконуються заходи, спрямовані на збільшення доступності вокзалу для інвалідів.

Про створення в Україні відділень Ощадбанку, пристосованих для потреб інвалідів, зокрема і інвалідів по зору, розповіли у своїй спільній доповіді Артур Цвинтарний, начальник управління маркетингу та реклами АТ «Ощадбанк», та Євген Дейнеко, ритейл-директор компанії IDNT. У закладі постійно чергують холл-менеджери, які відразу можуть викликати співробітника банку, який надасть незрячому усю необхідну допомогу, та окрім цього, у відділенні встановлені банкомати, оснащені навушниками та відповідними тактильними, рельєфними написами. Незряча людина, користуючись цими засобами, зможе самостійно користуватися банкоматом. А якщо думка скористуватися допомогою співробітника банку прийшла до вас не відразу при вході, то у приміщенні є кнопки, натиснувши які, ви зможете викликати собі менеджера, який підкаже і допоможе оформити все необхідне. Це вже не кажучи про пандуси, двері, ширина яких дозволяє заїхати інвалідному візку тощо.

Досвідом Норвегії з впровадження у життя універсального дизайну поділився Ейнар Лунд, старший радник департаменту Міністерства регіональної політики та модернізації. Ще 1997 року концепція універсального дизайну була вперше згадана у його доповіді. На сьогодні Норвегія має чималі успіхи у впровадженні стандартів універсального дизайну. «Універсальний дизайн включений на рівні концепції в Законі про проектування і будівництво та в Закон про недискримінацію та доступність, що були прийняті у 2009 році». Основну причину успіхів своєї країни у цьому питанні пан Е. Лунд бачить у стратегічній координації зусиль між галузевими міністерствами, відомствами та громадськістю. «Для того щоб Україна стала успішною у впровадженні принципів універсального дизайну, необхідна підтримка на рівні уряду та міністерств з їх установами, які стануть провідною силою в розробці політики для людей з інвалідністю», – радить він.

І ще багато цікавих, змістовних виступів почули учасники конференції того дня. Слід зазначити, що у виступах високопосадовців, які взяли участь у роботі конференції, лунало розуміння того, що проблема універсального дизайну стає надзвичайно актуальною вже хоча б тому, що внаслідок бойових дій на сході країни кількість інвалідів у нашому суспільстві, на жаль, швидко зростає.

Після перерви відбулися засідання секцій. Перша секція – «Універсальний дизайн в охороні здоров’я», друга секція – «Універсальний дизайн в освіті», третя секція – «Універсальний дизайн в транспорті та архітектурі». На заключному, засіданні було підбито підсумки роботи конференції.

Учасники дискусії сподіваються, що впровадження принципів універсального дизайну в Україні відбуватиметься не лише на словах, а й у реальному житті, запорукою чого можуть бути певні успіхи та напрацювання, які ми вже маємо.

Що ж, сподіватимемося, що принципи універсального дизайну знайдуть своє втілення у нашому майбутньому, щоб усім громадянам нашої країни жити у ній було комфортно та зручно, зокрема і нам з вами, дорогий читачу.



Євген ПОЗНАНСЬКИЙ,

«Промінь».

СМАРТ-ОКУЛЯРИ ДЛЯ СЛАБОЗОРИХ

Можливо, це скидається на анімаційний фільм, та цей винахід може раз і назавжди змінити життя людей, які мають проблеми із зором. Дослідницька група з Оксфордського університету на чолі зі Стівеном Гіком розробила незвичайні окуляри, для того щоб допомогти людям із серйозними порушеннями зору. «Над розробкою смарт-окулярів ми працювали протягом трьох останніх років. За допомогою комбінації камер та дисплеїв ми можемо немовби збільшити навколишні предмети і таким чином полегшити їхнє розпізнання слабозорим людям. Окуляри використовують тривимірні камери, здатні відстежувати структуру і розташування навколишніх предметів. Після цього програмне забезпечення використовує інформацію, для того щоб затемнити тло і висвітлити об’єкти, розташовані у безпосередній близькості до користувача. В результаті виникає зображення, що скидається на анімацію високої роздільної здатності, яке розміщується на внутрішньому боці окулярів, немовби доповнючи бачення слабозорої людини, даючи змогу розширити її світ, зробити його кращим», – розповідає Стівен Гікс. Звісно, навіть найкращі у світі окуляри не замінять втраченого зору, але принаймні вони дадуть змогу слабозорій людині більш-менш роздивитись, що знаходиться поруч із нею. Вартість окулярів, що фактично об’єднують міні-комп’ютер та смартфон, – приблизно 500 євро.




ВІСТІ З ОБЛАСТЕЙ ● ЛЬВІВ

«АНДРІЙ ВОЛОЩАК З НАМИ

СЬОГОДНІ І ЗАВЖДИ»
Єдине, що від нас іще залежить, –

Принаймні вік прожити як належить.

Ліна Костенко.
Наше місто Львів бачило багато історичних подій, відомих людей, творців історії України. Серед древніх вуличок міста є такі, де на кожного чекають і радо зустрінуть. Не вірите? Завітайте на вулицю Січових Стрільців, 5, де у глибині двору є цікава будівля – це Бібліотека ім. Т.Г. Шевченка Українського товариства сліпих. Саме до цього приміщення поспішають незрячі читачі на зустріч з цікавим львів’янином – Юрієм Волощаком, онуком Андрія Волощака.

На Західній Україні він знаний не тільки як поет, письменник і громадський діяч, а й перший Голова Львівського товариства сліпих (1939 р.). Дочка А. Волощака – Зоряна Вовканич-Волощак – постійний гість нашої бібліотеки.

І от, 28 січня цього року відбулася перша із запланованих зустрічей з онуком Юрієм з родини Волощаків. Працівники бібліотеки запропонували 2015 рік прожити під гаслом «Андрій Волощак з нами сьогодні і завжди».

Юрій Волощак написав статтю про свого діда Андрія, це ніби лист-сповідь, де перепрошував, що так довго не «говорив» до нього. Оповідання пан Юрій написав справжньою галицькою мовою і авторське прочитання – це щось надзвичайне.

Понад дві години, за філіжанкою кави, минули надто швидко. Члени літературно-мистецької вітальні «Поклик» вдячні слухачі, тож запросили Юрія Волощака на наступну зустріч у березні.

Працівники спецбіблітеки Світлана Палюшок та Степан Підлужний запрошені на збори групоргів Львівської ТПО УТОСу, користуючись нагодою, також ознайомили присутніх з поезією Андрія Волощака та спогадами Юрія Волощака, про свого діда.

Багато відомих львів’ян були гостями у помешканні Волощаків. Микола Красюк, незрячий поет, дуже часто гостював у них, заходив у гості і Микола Петренко, якого ми теж хочемо запросити, щоб він поділився спогадами про Андрія та Ізідору Волощаків.

«Зустріч з цікавими людьми» запропонували працівники нашої бібліотеки. Запрошуємо усіх охочих. Приходьте і торкніться життя тих, хто у чорних окулярах... Одним із них був Андрій Волощак, який цей світ бачив у барвах!



Надія ЗБОЖНА.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ КНИГ

НА CD-R В БІБЛІОТЕКУ


И

Д 62


Дойль Артур Конан

Родни Стоун [Электронный ресурс]: Роман/читает

В. Ровинский. – К.: ЦСБС, 2014. – 1 cd-r


И

Д 62


Дойль Артур Конан

Союз рыжих [Электронный ресурс]: Рассказы о Шерлоке Холмсе. – К.: ЦСБС, 2014. – 1cd-r



И

Д 62


Дойль Артур Конан

Сэр Найджел [Электронный ресурс]: Роман/читает

Ю. За-боровский – К, 2014. – 1 cd-r


И

Д 62


Дойль Артур Конан

Триумф Скотланд – Ярда [Электронный ресурс]: Инсценированный рассказ/ читает Р. Плятт, Е. Велихов,

Б. Иванов, Г. Бортников. – К, 2014. – 1 cd-r


И

Д 62


Дойль Артур Конан

Шерлок Холмс, король и актриса [Элект-

ронный ресурс]: Инсценированный рассказ/исполн. Р. Плятт, Е. Велихов, Ю. Борисова, Л. Марков. – К., 2014. – 1cd-r


И

К82

Кристи Агата

Вилла «Белая лошадь» [Электронный ресурс]: Роман/читает Е. Терновский. – К.: ЦСБС, 2014. – 1 cd-r



И

К82

Кристи Агата

Вторая жизнь [Электронный ресурс]: Роман/читает И. Ерисанова. – К.: ЦСБС, 2014. – 1 cd-r






НАШІ ЮВІЛЯРИ

НАПЕРЕКІР ДОЛІ

Не так часто нині зустрінеш людей, які задоволені своєю долею. Особливо, коли позаду – 60. Комусь не вистачає здоров’я, комусь – грошей, а комусь – сімейного щастя. Оглядаючись на шість десятиліть назад і аналізуючи події свого життя, наш ювіляр Василь Петрович Бурбан зізнається, що його життя вдалося, хоча втрата його тяжка... Нині у нього прекрасна сім’я, дружина Марія – гарна мати і господиня, завжди розуміє свою «половинку» і підтримує в усьому. Разом виростили доньку і двох синів, усі здобули вищу освіту, працюють, облаштовують свої оселі. Батьки вже й тішаться шістьма онуками. Завдяки чотирикімнатній квартирі, яку Бурбани отримали безкоштовно від Кам’янець-Подільського підприємства Товариства сліпих, одні живуть з ними, а інші часто приходять у гості. Родинному затишку сприяють кулінарні шедеври бабусі Маші та лагідна, дбайлива і розважлива вдача дідуся Василя.

Ювілей – це завжди підсумок прожитого. І не все так гладко склалося у Василя Петровича. Народився він і закінчив школу в селі Богданівка Волочиського району. Працював старшим піонервожатим Петриковецької школи, завідувачем клубу в селі Іванівка. Дуже любив історію і мріяв стати вчителем. Але одного зловісного дня отримав травму, яка призвела до втрати зору. Здавалось, що може бути гіршим? Мрії про освіту і цікаве повнокровне майбуття розбилися. На жаль, тоді у селі не знали про спецшколи і шрифт Брайля, що могло б допомогти отримати омріяну професію. Журилися рідні, журився сам, в голові роїлися думки – як справлятися з домашньою роботою, як нікому не стати обузою, де незрячому заробити на хліб?

Такі сумні думки поволі розвіялися, коли Василь Петрович дізнався про спеціалізоване підприємство УТОСу, де людям з проблемами зору створені умови для повноцінного життя. Там він знайшов не лише заробіток і можливість реалізувати себе, приносити користь суспільству, але й свою суджену Марію, щирих друзів, товаришів, бере участь у художній самодіяльності та спортивних змаганнях з шахів. За лагідну вдачу його люблять рідні, цінують в колективі. Цього року виповнюється 40 років трудової діяльності Василя Петровича на УВП УТОСу. Тривалий час він був армувальником кабельних виробів. Товариші по цеху поважають його за надійність, порядність, відповідальне ставлення до людей і роботи. У 2012 році у Кам’янці-Подільському об’єднались територіальна і виробнича організації УТОСу в єдину. З-поміж 280 її членів, головою правління новоствореної ТПО одностайно обрано В. Бурбана. З ним легко спілкуватися, він доброзичлива, толерантна людина, вміє слухати та допомагати іншим. Незважаючи на труднощі в орієнтуванні, голова громадської організації вирішує соціально-побутові питання незрячих у місті і в районах, на протезно-ортопедичному підприємстві, з МСЕК в обласному центрі. Він ефективно співпрацює з владою, релігійними конфесіями, благодійниками, депутатами. Частий гість утосівців депутат Верховної Ради В. Мель-ниченко, який надає їм матеріальну підтримку, особисто привітав Василя Петровича з ювілеєм.

Це підприємство, як і вся економіка країни, вже тривалий час перебувають у глибокій кризі через брак роботи. Тим не менш, у колективі панує взаєморозуміння, людяність, товариська підтримка, це єднає людей, дає відчуття радості і тепла. Первинна організація, керівництво підприємства, профком працюють злагоджено, а тому і результативно.

За активну громадську позицію, якісну організацію роботи, вагомий внесок у соціальний захист і реабілітацію людей з вадами зору В.П. Бурбан неодноразово нагороджувався грамотами Центрального і обласного правління УТОСу, обласної Ради і адміністрації, інших державних і соціальних структур. З нагоди 60-річчя з дня народження Василя Петровича привітав особисто міський голова м. Кам’янця-Подільського М. Сімашкевич і вручив йому диплом «За заслуги перед міською громадою» та нагородив Зіркою «Відзнака міського голови».

Обласне правління щиро вітає В.П. Бурбана з подвійним ювілеєм і з високою нагородою та бажає нових успіхів і значимих результатів у щоденній кропіткій праці на благо людей.

Лариса КІРІКІЩУК,

голова Хмельницької обласної організації УТОСу.

ДЕНЬ ЗАКОХАНИХ

МІСТОК ДО КОХАННЯ

День Святого Валентина – це чудове і романтичне свято,

коли закохані чоловіки і жінки дарують подарунки одне одному.

Обов’язковий атрибут свята – валентинки.

Поняття «щастя» кожен розуміє по-своєму. І для багатьох одна з невід’ємних його складових – бути поруч із коханою людиною, з якою можна розділити все. Кохання вивищує нас, часто саме воно спонукає робити добрі справи. Та коли людина ще не зустріла свою долю і відчуття самотності починає гризти її зсередини, вона поступово може зневіритись і замкнутися у своїй проблемі. Ще сильніше цей стан загострюється у людей з інвалідністю. Незалежно від нозологій.

Проте вони мають відновити віру в себе, за будь-яких умов намагатися бути нарівні зі здоровими людьми, позбуватися комплексу меншовартості і нізащо не розчаровуватися. Бо створити сім’ю і щасливо жити у шлюбі можливо і для тих, хто має певні фізичні вади, це цілком реально, якщо дуже захотіти. А для цього має бути більше спілкування, активності і позитивних думок.

Саме з таким переконанням Валентина Сухар і вирішила створити Благодійний фонд «Юніті», мета якого випливає вже з його назви: об’єднувати людей, сприяти їхньому спілкуванню й активному дозвіллю. Адже чимало з них більшість часу проводять у чотирьох стінах, бо пересуваються на інвалідному візку. І зовсім не кожен зважується вийти з дому, хоча є багато й таких, що активно займаються громадською діяльністю, працюють і сприяють подоланню стереотипів не просто на словах, а власним прикладом.

17 лютого у вишуканій атмосфері ресторану «Аліса в країні чудес», що гостинно відчиняє свої двері для всіх бажаючих на старовинному Подолі міста Києва, відбулася зустріч молоді – святкування Дня святого Валентина. Особливо у свято всіх закоханих так хочеться, щоб кожен, хто ще без пари, зустрів свою половинку.

Це вже третій захід у рамках започаткованого у вересні минулого року проекту «Биття серця». На такі зустрічі запрошується молодь з інвалідністю і без. Адже самотність – неприємне відчуття, яке може спіткати кожного. Тут хлопці й дівчата можуть познайомитися між собою, невимушено поспілкуватися, ставати більш відкритими й розкутими – цьому сприяють різноманітні конкурси, ігри і тренінги. Можна також знайти для себе і якусь пізнавальну та корисну інформацію. І хто знає, можливо, результатом таких заходів, що проводяться раз на два – три місяці, стане більше щасливих сімей і менше людей, що потерпають від самотності?

До Дня закоханих у ресторані на гостей чекала цікава програма – шоу, відоме ще з 90-х років – «Кохання з першого погляду». 3 хлопці і 3 дівчини, заздалегідь відібрані з учасників заходу, пробували або підтвердити, або спростувати існує чи ні насправді кохання з першого погляду. До речі, симпатії однієї пари таки співпали, принаймні під час гри. Вона й стала законним переможцем. А ще двоє ведучих намагалися задіяти зал, щоб кожен бажаючий міг показати своє почуття гумору, дотепність і просто добре відпочити і потанцювати.

Звичайно, над організацією таких заходів доводиться добряче попрацювати. Адже приміщення ресторану на цей час було люб’язно і безкоштовно надане його власником, на столах стояло частування, а на гостей і переможців ще чекали й подарунки, та й сама програма, що реально відповідала стилю відомого телешоу 90-х, була продумана і ретельно спланована. Для цього всього треба було знайти і яку-не-яку фінансову допомогу, оскільки фонд «Юніті» – неприбуткова організація. А ще – замовити автобуси до ресторану, подумати про наявність волонтерів, бо значна кількість із близько 40 учасників – люди на інвалідних візках, з різними формами ДЦП. І їм необхідна була стороння допомога. До речі, цього разу на заході вперше були присутні й кілька осіб із вадами зору.

Звісно, якщо пошукати, можна знайти в організації заходу і певні мінуси. Так, не завжди вистачало волонтерів, а певні нюанси людей з різними нозологіями інвалідності не були враховані. Про це говорить і сама президент фонду Валентина Сухар. Та, мабуть, якщо нічого не робити, то ніколи й не навчишся. А певна обізнаність приходить із досвідом, фонд же заснований лише в липні минулого року. Хоча судити про все й оцінювати, звісно, учасникам.

Головне ж – сама ідея. Згуртовувати і знайомити молодих людей, долаючи стереотипи та бар’єри і повертаючи їм віру у себе і свою неповторність. Непогано було б, якби і в нашому Товаристві відбувалися такі чи подібні зустрічі. Чи не так?

Сама Валентина Сухар – приклад того, що шлюб зі здоровим чоловіком (а вона сама пересувається на візку) можливий. І він може бути щасливим. Приємно дивитися, як чоловік допомагає їй і підтримує. А запорука цього – кохання.

Зростаючи серед здорових однолітків, відвідуючи школу (саме відвідуючи, а не навчаючись вдома), вона, з її слів, ніколи не мала проблем у спілкуванні з друзями і не була обділена увагою протилежної статі. Проте умова тут одна: не робити собі поблажок, бути нарівні з іншими, можливо, в дечому і вище за них. А це – постійна робота над собою. Після школи Валентина закінчила Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» і тепер займається журналістикою та редагуванням.

Задуми щодо подібних проектів виникали у неї ще тоді, коли була помічником у клубі «Гармонія» при благодійній організації «Фонд допомоги ближньому». Розуміла, що підлітки і молодь мають інші потреби та інтереси, ніж діти, з якими вони тоді разом проводили час.

І ось ідея нарешті втілилася. Їй захотілося, щоб і інші люди з подібними вадами здоров’я подивилися на себе інакше. На її думку, люди з інвалідністю мають право розкритися у різних сферах життя, віднайти віру в себе і просто мати право бути щасливими. Тож нехай кожен зустріне людину, серця з якою битимуться в унісон!



Інесса СИДОРІНА,

«Промінь».
***

РОМАНТИЧНЕ СВЯТО

Про історію виникнення свята – День Святого Валентина і чому ми святкуємо його саме 14 лютого існує кілька легенд.

За однією, це свято виникло завдяки Римському імператору Клавдію II. Справа в тому, що Клавдій виступав проти шлюбів. Він вважав, що кохання і шлюб послабляють його армію, тому він видав указ, який забороняв одружуватись.

Та священик на ім’я Валентин, який жив у ті часи, продовжував таємно вінчати закоханих, за що був заарештований і ув’язнений. Але так вийшло, що донька тюремника і Валентин закохались один в одного й почали листуватися. І саме 14 лютого 270 року священик надіслав коханій останню перед стратою записку, яка була підписана «Від Валентина».

Згідно з іншою легендою, у начальника в’язниці, в якій знаходився Валентин, була сліпа донька. Коли начальник в'язниці довідався про те, що Валентин зцілює людей, він привів до нього свою хвору доньку. Валентин подивився на неї, а пізніше 14 лютого 270 року – у день своєї страти, Валентин передав дівчині записку, розгорнувши яку, дівчина побачила листки шафрану й знайшла зір.

Ще одна легенда про те, як виникло свято «День святого Валентина», зовсім банальна й не романтична. Те, що воно святкується чотирнадцятого лютого, пов’язують із початком у птахів шлюбного періоду. Раніше люди вважали, що якщо укласти шлюб у лютому, то він буде довгим і щасливим. Історично склалося, що це свято стало світським і неприв’язаним до релігії.

Хочеться розповісти про чудовий захід до Дня святого Валентина, який, можливо, дасть старт новим знайомствам і новому коханню.

Місія служіння незрячим України та молодіжна організація «Генерація успішної дії» зібрали багато молодих незрячих людей – тих, хто шукає своє кохання або хоче зарядитися радістю і позитивом.

Затишна зала створювала святкову атмосферу. Чай, кава і солодощі підвищували рівень ендорфіну в організмі. Дружні бесіди, нові знайомства робили вечір затишним.

Весела конкурсна програма, в якій всі присутні взяли участь, допомогла розкрити свої обдарування. Справжніми перлинками заходу був спів дівчат, які, співаючи ліричні пісні, передавали свої теплі почуття до хлопців. Пісня, яку виконали хлопці під живу музику, всіх вразила і підняла настрій. Не вистачало танців, але, можливо, хлопці та дівчата просто соромились.

Приємним сюрпризом для всіх став чудовий співак Міхман Нех, який приїхав до нас з міста Марганець та подарував усім романтичний концерт.

Хотілося б наголосити, що свято мало духовну, моральну спрямованість. Лейт-мотив вечора – кохання, любов, щастя.

Хочу побажати всім святкувати День закоханих кожного дня, кожного дня відчувати і дарувати любов, пам’ятайте: «Кохання не буває багато, бувають маленькі серця!».

Інна ГРЕЧАНА,

«Промінь».

ПОЕТИЧНА СТОРІНКА

Надія ЗБОЖНА

Чоловікам…

Любі, милі чоловіки,

Думаєте, що два віки

Дам прекрасних покоряти,

Любов і квіти дарувати?!


Бажання підкорити жінку,

Володарем щоб стати на хвилинку –

Її душі і тіла! Вона цього хотіла?

Авжеж, яке ж бо вам до цього діло!


О жінка! Яке прекрасне тіло!

Обурена, а виглядає мило.

Ви звикли завжди покоряти.

Її думок не хочете ви знати.


В полоні п’яного угару

Ніколи не знайдете собі пару.

Лев заговорить в вас щоразу,

Коли плящину одолієте відразу.


Вам хочеться гареми мати?

Не знаєте, як за одну подбати.

Не має сил і думати про нас.

А жити мусимо, хоч і нелегкий час.


Синів бажаєте, щоб дарували,

І дочок гарних, аби чарували!

Ви поважайте нас і бережіть

Любов’ю щирою це доведіть.

Любіть нас і даруйте квіти,

Бо правди ніде діти –

Як ми без вас, так ви без нас

Не знайдем щастя, хоч на час!


***

Антон ЛІЦІС

ГОСПОДИ,

ПРОСТИ СВОЇХ ДІТЕЙ

Тисячі загиблих, море сліз,

Навхрест розкуйовджена країна.

Все для того, щоби пробудивсь

Дух народу, що дрімав «під тином».
Зупинивсь. Подумав: «Хто я є,

До кого іти, із ким роднитись?».

Одночасно з ворогом лихе

Пошепки командує «вклонитись».


Як колись царю чи пану дід,

Що із кріпаків чи неписьменних,

Тепер мій такий моральний гніт,

Що зроблю, як завтра треба вмерти.


Сотні розплюндрованих осель,

Сотні тисяч поряд оселились.

Господи, прости своїх дітей,

Що на сході кров’ю породнились.



31.01.2015 рік.
***

Євген ПОЗНАНСЬКИЙ

СНЕЖИНКА

Белый отсвет к нам заходит в дом.

Белый отсвет, белое сиянье,

Наполняя все счастливым сном,

Тихим-тихим, как твое дыханье.
Льются с неба белые ручьи,

Белые снежинки-кружева.

Легкие, как пальчики твои,

Тихие, как шепота слова.


Кажется, что мы с тобой в снегах

Потерялись, белых, точно мех.

В небывалых, сказочных краях

Спрятались нежданно ото всех.


Снег набился даже на окошко,

Пышною каймой покрыв края.

С первым снегом, беленькая крошка,

Теплая снежинка ты моя.



2012 рік.
***

Юрій БРЕУС

МОЯ УКРАЇНА

Моя Україна – велика країна,

Гірські полонини, південні степи,

Її я кохаю, як неньку, вітаю,

Вона в моїм серці на довгі роки.
Моя Україна – велика родина,

Це моя Буковина і це мій Донбас,

Ми, як те подружжя, завжди тільки разом?

Хай тільки кохання поєднує нас.


Підіймемо келих за нашу свободу,

Ми єдина родина, ми могутня сім’я,

Хай всі негаразди залишать країну,

Нам бог допоможе, це наша земля!



Я З ПОВАГОЮ

ДИВЛЮСЬ НА ЛІТА

Я з повагою дивлюсь на літа,

Вони тануть, як сніг на долоні,

І дорога за обрій веде,

Я в коханні, немов у полоні.
Вже дорослими стали сини,

І онуки, немов соколята,

Вистачає любові на всіх,

Хай щасливими будуть малята.


Дуже щира батьківська любов,

І з роками вона не минає,

Хоч дорослими стали сини,

Колискова онукам лунає.


Вони радують серце моє,

Кажуть: «діду» і плещуть в долоні.

Дуже дякую, Боже, тобі

Що в коханні я мов у полоні.


Я кохання проніс крізь літа,

Вони в серці моєму навіки,

Не лякає мене сивина

І з повагою ставляться діти.


***

Вікторія САМЧУК

ДУША МУРКОЧЕ

Я розчинилася б в тобі,

Як молоко у каві.

Я розчинилася б в тобі,

Мов день в заграві.
Я загубилася б в тобі,

Як промінь світла.

Я загубилася б в тобі,

Життям вагітна.


Я промовчала би в тобі

Сльозами ночі.

Я промовчала би, але –

Душа муркоче.



ЛЮБОВ БЕЗ МІРИ

Моя любов – без міри!

Я обіцяю бути ВСІМ.

Я буду вірити без віри,

Запрошу щастя я у дім...
Моє кохання дике,

Нестримне, дивне і п’янке;

Та водночас – спокійно-тихе.

Цнотливо-ніжне і легке.


Повітрям буду свіжим

Твоєму диханню вночі

І ангелом чарівно-грішним,

Лиш у думках прошепочи.


Я буду цілим світом:

Зорею, краплею роси.

Весною, осінню і літом...

Не бійся, тільки попроси!


Проси, промов хоч слово.

Почую на краю Землі.

Зустріла я не випадково

Тебе, мій світ, в нічній імлі.




СЕКРЕТИ КРАСИ

ТИПИ ШКІРИ ОБЛИЧЧЯ

І ДОГЛЯД ЗА НЕЮ

Шкіра, покриваючи наше тіло, забезпечує захист від зовнішніх факторів, регулює рівень вологи, підтримує термальний режим, забезпечує дихання. Шкіра складається з підшкірної жирової клітковини, що забезпечує їй харчування, дерми з розташованими в ній потовими залозами, нервами і волосяними фолікулами, та епідермісу – зовнішнього рогового шару з відмерлих клітин.

Залежно від типу, шкіра може мати різний рельєф і товщину. Існує чотири основних типи шкіри обличчя: суха, нормальна, комбінована і жирна.

Через свої особливості, кожен тип шкіри вимагає індивідуального догляду. Але є ще таке поняття, як стан шкіри. Це те, як вона себе почуває у певний момент. Приміром, жирна шкіра може мати лискучий вигляд влітку і лущитися взимку (навіть жирна шкіра може бути збезводнена).

Шкіра миттєво реагує на стресові ситуації, це можуть бути зовнішні фактори або наш емоційний стан (напруження, знервованість). Саме тому догляд за нею не повинен обмежуватися класичним набором засобів: денний і нічний креми, тонік і пінка для вмивання. Необхідний додатковий догляд для усунення «сьогоднішніх» проблем.

Розглянемо докладніше типи шкіри обличчя і догляд за нею.


Нормальний тип шкіри

У нормального типу шкіри гладкий рельєф, рівний здоровий колір, непомітні пори. Вона свіжа і еластична без лущення або прищів, її водно-ліпідний баланс гармонізований.

Косметологи зазначають, що така шкіра – велика рідкість. При правильному догляді вона довго зберігає молодість, і зморшки з'являються лише після 35 – 40 років. Така шкіра нормально реагує на перепади температури і інші зовнішні фактори. Догляд за нормальною шкірою зводиться до мінімуму, потрібно лише підтримувати її здоров'я і еластичність.
ДОГЛЯД ЗА НОРМАЛЬНОЮ

ШКІРОЮ ОБЛИЧЧЯ

Очищення та тонізація

Очищувальні і тонізуючі засоби не повинні пересушувати шкіру. Це можуть бути нейтральні пінки для вмивання і безалкогольні тоніки. Нормальна шкіра дуже швидко відновлює захисний шар, тому в деяких випадках допустимо використання дитячого мила.


Зволоження та живлення

Крем для нормальної шкіри не повинен бути надто жирним. Бажано застосовувати креми і гелі з алое. Вони швидко «напоять» шкіру вологою і додадуть їй сяйва. Зверху необхідно накласти вологоутримуючий засіб з УФ-фільтрами. Це збереже шкіру від втрати вологи і захистить від старіння.



Суха шкіра

Суха шкіра більше, ніж будь-яка інша вимагає дбайливого догляду, тому що вона особливо здатна до запалення. До того ж саме вона передусім проявляє ознаки старіння. Суху шкіру потрібно особливо берегти від зовнішніх впливів – наприклад, прямих і навіть не зовсім прямих сонячних променів. Було науково доведено, що суха шкіра старіє швидше, ніж інші чотири типи шкіри разом узяті. А це вже серйозний привід подбати про неї.



1. Жінкам із сухою шкірою обличчя краще використовувати тільки натуральні і глибоко поживні продукти, наприклад – кокосову олію і натуральні рослинні олії. Принаймні, два рази на день використовуйте їх у вигляді маски: нанесіть на шкіру обличчя, дозвольте вбратися в шкіру, і тільки потім застосовуйте будь-яку косметику, яка, звичайно, є гіпоалергенною. Це дозволяє добитися найбільш хорошого стану шкіри – зволожує, живить і тонізує шкіру.

2. Дерматологи рекомендують при сухій шкірі мити обличчя регулярно не водою, а відваром з цілющих трав. Трави та зілля є одним з найефективніших методів догляду за сухою шкірою.

Мікроклімат приміщення також впливає на стан такого типу шкіри, тому лікарі застерігають від постійного перебування в зоні, де працює кондиціонер.



Жирна шкіра

Акцент у догляді за жирною шкірою обличчя робиться на її живленні і поглинанні надлишкового жиру, а також зволоженні та поліпшенні структури шкіри. Жирна шкіра особливо схильна до акне. Саме вона так часто заподіює незручність і є справжньою проблемою для безлічі жінок. Зате (якщо це може втішити) жирна шкіра старіє набагато пізніше, зморшки на ній з'являються вкрай рідко і вони не дуже помітні. Хоча, крім зморщок, при такому типі шкіри є не менш серйозні косметичні проблеми: розширені пори, жирний блиск і акне. Ось кілька порад, які допоможуть вам відновити баланс жирної шкіри:



1. Мийте обличчя 2 – 3 рази на день, але тільки один раз з милом, бо в іншому разі сальні залози будуть стимулюватися, щоб виробити більшу, ніж зазвичай, кількість підшкірного сала.

2. Для обличчя використовуйте тонік, склад якого базується на травах. Що-дня масажуйте обличчя кубиками льоду, що буде відновлювати здоров'я і баланс шкіри.

3. Найкращі маски для жирної шкіри обличчя – це ті, до складу яких входять інгредієнти, наприклад, глина, папайя і йогурт. Вони повинні бути натуральними і наносити їх слід на теплу шкіру, а після нанесення маски – охолодити.

4. Якщо ви страждаєте від акне, перше, що ви повинні зробити, це відмовитися від цукру і вуглеводів у своєму раціоні.


Комбінована шкіра

Труднощі догляду за комбінованою шкірою полягають у тому, що це поєднання жирної і сухої шкіри, які вимагають різних підходів і різних косметичних засобів. Формула успіху полягає у використанні продуктів для жирної шкіри в тій ділянці обличчя, де шкіра особливо жирна – чоло і ніс. В ділянці очей і вилиць потрібно використовувати продукти для сухої шкіри, тому що, як правило, шкіра в цій ділянці – суха. Що робити, якщо ваша шкіра комбінованого типу? Насправді, все не так вже й складно.



1. Мийте обличчя щодня гліцериновим милом або очищайте спеціальним тоніком.

2. Виберіть для вашого обличчя легкий зволожуючий крем, який не буде забивати пори.

3. Принаймні раз на тиждень використовуйте маску для сухої шкіри на ділянці вилиць і підборіддя, для жирної шкіри – на ділянці чола і носа. Це зробить шкіру гладкою і пружною, надовго зберігши її вроду й молодість.

Леона,

«Промінь».

ДО РЕЧІ

Набрякли повіки, «мішки» під очима,..

Якщо у вас набрякли повіки – допоможе маска з кореня петрушки, натертого на тертушку з дрібними вічками. Нанесіть масу на закриті повіки і накрийте теплими ледь вологими ватними тампонами. Залишіть на 20 хв, потім змийте теплою водою. Маска освіжить і покращить стан шкіри навколо очей. З «мішками» під очима найкраще боротися, використовуючи зелень петрушки та сметану. Змішайте 2 ч. ложки сметани з 1 ч. ложкою ретельно подрібненої зелені петрушки і нанесіть суміш на зону навколо очей на 20 – 30 хв. Змийте холодною водою. При запаленні та набряках повік вам підійде маска з картопляного пюре, яку слід загорнути в марлю і накласти на очі. Залиште маску на 25 хв, змивати її краще настоєм ромашки.



Повноцінне харчування –

запорука краси

Молоко містить вуглеводи та молочний цукор, який є тільки у молоці. Він синтезує в організмі білки, жири, ферменти, вітаміни і має важливе значення для внутрішньоклітинного обміну, для нормальної діяльності серця, печінки, нирок. Молочний цукор розкладається в кишечнику на молочні кислоти. Завдяки цьому утворюється кисле середовище, в якому пригнічується розмноження гнильних мікробів. Молоко посідає особливе місце як постійне і важливе джерело більшості вітамінів. За недостатнього надходження їх до організму виникають різноманітні захворювання, знижується імунітет.



АНОНСИ НАШОГО САЙТУ

«ШКОЛЯР» №1, січень 2015 р.

У цьому році ми започатковуємо кілька нових рубрик. Кожен номер відкриватимуть «Нетрадиційні свята», про які ми мало знаємо, але вони є і відзначаються щомісяця. Під рубрикою «Славетні українці» починаємо публікувати сторінки нової повісті Марії Морозенко «Іван Сірко, великий характерник». У ще одній новій рубриці – «Здоровий стиль життя» – подано матеріал «Як правильно проводити загартовування».

У рубриці «Між нами, школярами» вміщено два відгуки учнів Київської спецшколи-інтернату №5 про візит першої леді нашої держави Марини Порошенко.

У січні виповнилося б 80 років від дня народження Василя Симоненка. У матеріалі «Василь Симоненко «Я – українець. Оце і вся моя біографія» йдеться про життя і творчість поета.

Про дванадесяте свято Богоявлення Господнє розкаже «Цікаве народознавство».

У «Зоряному рандеву» – інтерв’ю з учасниками оригінального українського гурту «Дах Дотерс».

«Клуб Тинейджер» познайомить читачів із плюсами і мінусами сучасних молодіжних субкультур і запропонує трохи зануритися в магію днів і чисел.

У «Літкафе» пропонуємо зустрітися з героями шкільного роману сучасного українського письменника Валентина Бердта «Мій друг Юрко Циркуль та інші».

Рубрика «Ви таке чули?» розповість про секрети і цікаві факти всесвітньо відомої мережі ресторанів швидкого харчування «MC Donalds». А у «Домовичку» – традиційно рецепти смачних страв.

Читайте і пізнавайте!


«ШКОЛЯР» №2, лютий 2015 р.

Цей номер відкривають «Нетрадиційні свята у лютому». Також ми пояснюємо, чому саме у лютому 28 днів.

Про те, що світ збирає гроші постраждалим від війни українським дітям, розповідає матеріал «Виставка малюнків дітей із зони АТО вразила китайців».

«Зорі віщують» гороскоп на 2015 рік для кожного знака зодіаку.

Про дитинство кошового отамана Запорозької Січі можна дізнатися з розділів повісті М. Морозенко «Іван Сірко, великий характерник».

Із «Зоряного рандеву» читач дізнається про 10 фактів із життя і творчості всесвітньо відомого незрячого музиканта Рея Чарльза.

Клуб «Тинейджер» присвячений Дню святого Валентина: тут ви знайдете цікавий тест для дівчат, а також дещо інтригуюче про поцілунки.

У «Літкафе» – подальші пригоди і переживання школярів, героїв роману В. Бердта «Мій друг Юрко Циркуль та інші».

Про те як правильно вибрати собі дрель, можна дізнатися з рубрики «Тільки для хлопців».

Посмакувати вишукані страви італійської кухні і трішки зануритися в її історію і традиції пропонує рубрика «Кухні країн світу».

Читайте й пізнавайте!

«ЗАКЛИК» № 1, січень 2015 р.

З НОВИМ РОКОМ!

Р. Гнатюк. 13 кроків до щастя

Кожен з людей хоче бути щасливим. І кожен з нас розуміє щастя по-своєму. Є кілька простих правил, які допоможуть вам стати щасливішими і отримувати більше задоволення від життя.


ПОДОЛАННЯ

А. і Т. Усачови. З білою тростиною – благословенною землею.

Захоплива подорож до Шрі-Ланки. Продовження. Початок – у «Заклику» № 10 – 12, 2014 р.


ЛІТЕРАТУРНА СТОРІНКА

Р. Кіплінг. Заповідь. Ліспет

150 років тому народився Джозеф Редьярд Кіплінг – автор всесвітньовідомої книги «Мауглі» про дитину, яка потрапила у джунглі і була вихована вовками.

Вельми цікавими є й інші твори автора – вірші, оповідання, а також сторінки його біографії.
ОСОБИСТОСТІ

Євген Сверстюк

Писав поезію, публіцистику, перекладав, осмислював дійсність. Провідник чеснот – світив ясно, лагідно, правдиво. Нам здавалося, що він житиме вічно.
ЯК ЦЕ БУЛО

В. Панченко. «Сон далекої Еллади...»

Із легкої руки Миколи Зерова містечко Баришівка потрапило до історії української літератури ХХ століття під «псевдонімом» «Болотяна Лукроза».



О. Шама. Страшніше за війну

Епідемія іспанського грипу на початку ХХ століття забрала до 100 млн життів, затьмаривши навіть війну.


ЖИТТЯ ЄВРОПЕЙЦІВ

П’ять країн, де жителі взимку живуть без центрального опалення

Як живуть люди у Європейському Союзі?

Понад 70% громадян України ніколи не були за кордоном, і дуже малий відсоток наших співвітчизників бачили країни Європейського Союзу на свої очі. Виявляється деякі країни в Європі та Азії не мають центрального опалення, однак не мерзнуть.


ЛЮДИНА У СОЦІУМІ

Індикатор поведінки

Розкажеш, як поводишся за столом – скажу, хто ти.
БУДЬМО ЗДОРОВІ

Як не варто лікувати застуду

Недолікована вірусна інфекція може стати причиною серйозних ускладнень.
І КОРИСНЕ, І СМАЧНЕ

О. Скиталінська. Зігріваюча їжа: правила харчування у сильні холоди.

І від льону вам «поклон»

Окрім теплого одягу та взуття, слід звертати увагу на ще один фактор обігріву тіла – їжу. Вона має відповідати трьом основним вимогам: зігрівати, насичувати та зміцнювати імунітет.
«ЗАКЛИК» №2, лютий 2015 р.

ПОДОЛАННЯ

А. і Т. Усачови. З білою тростиною – благословенною землею

Захоплива подорож до Шрі-Ланки. Закінчення. Початок – у «Заклику» № 10 – 12, 2014 р., № 1, 2015 р.


ЛІТЕРАТУРНА СТОРІНКА

В. Сосюра. Вірші

50 років тому пішов з життя В. Сосюра, письменник, поет-лірик, автор понад 40 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), роману «Третя Рота». Його складний життєвий шлях, оригінальний стиль поезії, позначений класичною простотою вірша, співучістю і романтичним піднесенням не залишають нас байдужими і сьогодні.


ЯК ЦЕ БУЛО

С. Грабовський. Міф про «золоту добу» Брежнєва

А тим часом ніякої «золотої доби» насправді ніколи не існувало. Й «успішної моделі» також. Про це свідчать деякі цифри і факти, що характеризують добу правління Леоніда Брежнєва, яка розпочалася понад півстоліття тому.


ЖИТТЯ ЄВРОПЕЙЦІВ

Т. Огаркова. Соціальна політика Швеції

Соціальних виплат в Швеції багато, і вони дуже різні. Існує система дотацій на житло малозабезпеченим сім’ям та інші механізми. Всі ці виплати невеликі, але ніхто не опиняється на вулиці. Медицина в Швеції майже безкоштовна.


ЦЕ ЦІКАВО

До 270-річчя від дня народження Алессандро Вольти

Алессандро Вольта – італійський природодослідник, фізик, хімік і фізіолог. Його найважливішим внеском в науку виявився винахід принципово нового джерела постійного струму, який відіграв визначальну роль в подальших дослідженнях електричних і магнітних явищ. На його честь названо одиницю різниці потенціалів електричного поля – вольт.
СПОЖИВАЧЕВІ

М. Крук. Пластиковий посуд: між міфами і правдою

Вибираючи пластиковий посуд, звертайте увагу на його якість, яку має гарантувати виробник.


БУДЬМО ЗДОРОВІ!

Н. Ротай. Фен, чай і градусник

Якщо після прогулянки до найближчого хлібного кіоску й назад у вас задубіли ноги, варто надати їм «швидку термальну допомогу».

На час морозів медики радять забути про рукавички і шкарпетки, де кожен палець – окремо.
СМАЧНОГО!

В. Неліна. Холод здолаємо пряниками.

Пряник завжди асоціювався з чимось дуже гарним, домашнім. Узагалі це випічка з дитинства: зі спеціальної форми чи просто із сільської печі, спечені на домашньому кисляку, в хрумкій солодкій глазурі.

Зимові ягоди: зміцнюємо імунітет

Ягоди – свіжі чи заморожені, у вигляді джему, варення – ароматна і смачна підтримка імунітету взимку.



ЛАСКАВО ПРОСИМО НА НАШ САЙТ!

Так, без сторінки у мережі

Ніхто вже нині не живе;

По океану Інтернету

Й наш корабель тепер пливе!

Редакція повідомляє, що тепер наша газета має власний сайт, на якому розміщуються як матеріали, надруковані на шпальтах газети, так і ті, що з тих чи інших причин ми не змогли опублікувати.

Чекаємо вас на zaklyk.org.ua


База данных защищена авторским правом ©shkola.of.by 2016
звярнуцца да адміністрацыі

    Галоўная старонка