Н о в ы й з а в е т перевод на западнополесский говор




старонка18/66
Дата канвертавання14.03.2016
Памер4.52 Mb.
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   66

Ісýс охрысты′вся

21. Як хрысты′лысь всі лю′дэ, і як Ісýс, охрысты′вшысь, молы′вся, то очыны′лось нэ′бо

22. і Дух Святы′й зыйшóв на Ёгó, в зымнóму облы′ччы, з вы′гляду як гóлуб, і одозвáвся гóлос з нэ′ба: «Ты Сын Мий кохáный, Я Тыбэ′ вподобáв».

Поколíння Ісýса Хрыстá пы′рыд Йім

23. Ісýс, почынáючы Своé служíнне, мав рокы′в тры′ццэть і був, як лычы′лы, сы′ном Ё′сыпа, сы′на Ілійí,


[с. 149↑]
24. якы′й був сы′ном Матфáта, якы′й був сы′ном Лывíя, якы′й був сы′ном Мэ′льха, якы′й був сы′ном Іóна, якы′й був сы′ном Ё′сыпа,

25. якы′й був сы′ном Матафы′я, якы′й був сы′ном Амóса, якы′й був сы′ном Нагýма, якы′й був сы′ном Еслы′ма, якы′й був сы′ном Нагэ′я,

26. якы′й був сы′ном Маáта, якы′й був сы′ном Матафы′я, якы′й був сы′ном Сымэ′я, якы′й був сы′ном Ё′сыпа, якы′й був сы′ном Ю′ды,

27. якы′й був сы′ном Іоáнна, якы′й був сы′ном Рысáя, якы′й був сы′ном Зоровáвэля, якы′й був сы′ном Салафыйíла, якы′й був сы′ном Нары′я,

28. якы′й був сы′ном Мылхы′я, якы′й був сы′ном Аддíя, якы′й був сы′ном Косáма, якы′й був сы′ном Элмозáма, якы′й був сы′ном Гэ′ра,

29. якы′й був сы′ном Іóсыя, якы′й був сы′ном Йілызэ′ра, якы′й був сы′ном Ёры′ма, якы′й був сы′ном Матфáта, якы′й був сы′ном Лывíя,

30. якы′й був сы′ном Сы′мона, якы′й був сы′ном Іýды, якы′й був сы′ном Ё′сыпа, якы′й був сы′ном Іоáнна, якы′й був сы′ном Гылыякы′ма,

31. якы′й був сы′ном Мылыáя, якы′й був сы′ном Мынáя, якы′й був сы′ном Матафáя, якы′й був сы′ном Нафáна, якы′й був сы′ном Давы′да,

32. якы′й був сы′ном Йісэ′я, якы′й був сы′ном Овы′да, якы′й був сы′ном Воóза, якы′й був сы′ном Салмóна (Салáя), якы′й був сы′ном Наасóна,

33. якы′й був сы′ном Амынадáва, якы′й був сы′ном Адмы′на, якы′й був сы′ном Арáма, якы′й був сы′ном Эсрóма, якы′й був сы′ном Фарэ′са, якы′й був сы′ном Іýды,

34. якы′й був сы′ном Я′кова, якы′й був сы′ном Ісаáка, якы′й був сы′ном Авраáма, якы′й був сы′ном Фары′на, якы′й був сы′ном Нахóра,

35. якы′й був сы′ном Сырýха, якы′й був сы′ном Рагáва, якы′й був сы′ном Фалэ′ка, якы′й був сы′ном Эвэ′ра, якы′й був сы′ном Сáлы,

36. якы′й був сы′ном Кайінáна, якы′й був сы′ном Арфаксáда, якы′й був сы′ном Сы′мы, якы′й був сы′ном Нóя, якы′й був сы′ном Ламэ′ха,
[с. 150↑]
37. якы′й був сы′ном Матусáлы, якы′й був сы′ном Йінóха, якы′й був сы′ном Ярэ′да, якы′й був сы′ном Малылыйíла, якы′й був сы′ном Кайінáна,

38. якы′й був сы′ном Энóса, якы′й був сы′ном Сы′фа, якы′й був сы′ном Одáма, сы′на Бóжого.



Глава 4




Спокýшуванне Ісýса Хрыстá





  1. Ісýс, пройня′тый Дýхом Святы′м, вырнýвся з-над Іордáна, і Дух

напрáвыв Ёгó в пусты′ню.

  1. Там дыя′вол спокýшував Ёгó сóрок дён, і в ты′йі дні Вин ныц ны йів;

а як мынýлы воны′, то зголоднíв.

  1. І сказáв Ёмý дыя′вол: «Як Ты Сын Бóжый, то прыкажы′ гэ′тому

кáмынёвы, шоб вин зробы′вся хлíбом!»

  1. Ісýс сказáв ёмý на тóе: «Напы′сано, шо ны одны′м онó хлíбом

жы′тымэ чоловíк, а й вся′кым слóвом Бóжым» (Другозак., 8, 3).

5. І завíвшы Ёгó на высóку горý, дыя′вол показáв Ёмý всі цáрыства на свíты в оды′н момэ′нт.

6. І сказáв Ёмý дыя′вол: «Тобí дам власть над всíмы гэ′тымы цáрыствамы і слáву йіх; бо вонá оддáна мынí, і я, комý хóчу, то оддаю′ йійí.

7. То от, як Ты поклóнысся мынí, то всэ будэ Твоé».

8. Ісýс сказáв Ёмý на гэ′тэ: «Одыйды′ од Мынэ′, сатанó; напы′сано ж: Гóсподу Бóгу своё′му поклоня′йся і Ёмý одному служы′» (Другозак., 6, 13).

9. І повíв Ёгó в Йірусалы′м і постáвыв Ёгó звэ′рху на хрáмовы на рогý і сказáв Ёмý: «Як Ты Сын Бóжый, то кы′нься зысты′ль внызь;

10. бо напы′сано: «Анё′лам Свойíм прыкáжэ, шоб збырыжты′ Тыбэ′;

11. і на рукáх понысуть Тыбэ′, шоб Ты об кáмэнь ны споткнýвся Свэ′ю ногóю» (Псалт., 90, 11—12).

[с. 151↑]
12. Ісýс сказáв ёму на гэ′тэ: «Скáзано: Ны выпробóвуй Гóспода Бóга свогó» (Другозак., 6, 16).

13. І кóнчывшы свойí спокýсы, дыя′вол одыйшóв од Ёгó до поры′.


Ісýс ворóчайіцьця в Галылэ′ю
14. І вырнýвся Ісýс, вмоцё′ваный сы′лыю Дýха, в Галылэ′ю, і розыйшлáсь чýтка про Ёгó по всюй околы′шності.

15. Вин гучы′в в йíхых хрáмах, і всі Ёгó прославля′лы.


Прóповыдь в Назарэ′ты. Ісýса ныпрывíтчо прыймáють на бáтьковшчыны
16. І Вин прышóв в Назарэ′т, дэ був вы′годованый, і ввыйшóв, як так Сам зáвшы робы′в в субóту, в храм і став, шоб чытáты.

17. Ёмý подалы′ кнíжку прорóка Ісáійі; і Вин, розгорнýвшы кнíжку, найшóв мíсьце, дэ булó напы′сано:

18. «Дух Госпóдній на Мынí; бо Вин помáзав Мынэ′ говоры′ты дóбры словá убóгым (стáрцям), і послáв Мынэ′ давáты здорóв’е лю′дюм з би′льлю в сэ′рцы, проповíдуваты плéнным, шо воны′ мáтымуть вóлю, слыпы′м, шо стáнуть выдýшчымы, змýчаных зробы′ты вóльнымы,

19. проповíдуваты хорóшый рик Госпóдній» (Ісаія, 61, 1-2).

20. І загорнýвшы кнíжку, і оддáвшы ля служы′тіля, сів; і всі в хрáмы вторóпылы гóчы на Ёгó.

21. І Вин став говоры′ты йім: «Допíро збулóсь гэ′тэ пысáнне, якóе вытэ′ почýлы!»

22. І всі пудсвíдчылы Ёмý гэ′тэ, і дывовáлысь словáм добрá, шо лэ′нулы з гýстэй Ёгó, і казáлы: «Чы гэ′то ны Ё′сыпув сын?»

23. Вин сказáв йім: «Выдóмо, вытэ′ скáжытэ Мынí пры′казку: «Дóхтор! Вы′ліч Самóго Сыбэ′; зробы′ й тут, на Свою′й бáтьковшчыны, тóе, шо мы чýлы, шо булó Капырнáумы».

24. І сказáв шэ: «Напрáвду вам кажý: ныя′кого прорóка дóбрэ ны прыймáють в ёгó на бáтьковшчыны.

25. Напрáвду кажý вам: мнóго вдовыцéй булó в Ізрáілёвы пры Іллí, як на тры рóкы і шысть мíсяцюв нэ′бо зачыны′лось і став гóлод по всюй зымнí.

[с. 152↑]
26. І ны до однэ′йі з йіх ны був послáный Ілья′, онó до вдовы′ці в Сарэ′пту Сыдóнську.

27. Гэ′так сáмо мнóго булó прокажóных в Ізрáілёвы пры прорóковы Елісéёвы, і ны оды′н з йіх ны очы′стывся, крóмы Ныйімáна Сірíйця».

28. Почýвшы гэ′тэ, всі в хрáмы охваты′лысь вылы′кыю злы′сьцю.

29. І встáвшы, воны′ вы′гналы Ёгó з мíста і повылы′ на вэрх горы′, на якýй стоя′ло мíсто, шоб скы′нуты Ёгó стыль.

30. Алэ′ Вин, пройшóвшы пóмыз йíмы, пошóв стыль.
В Капырнáумы. Лíчынне охвáчаных лыхы′м. Лíчынне Пытрóвыйі тэ′шчы. Прóповыдь в Галылэ′йі
31. І прышóв в Капырнáум, мíсто Галылэ′йськэ, і гучы′в йіх по субóтах.

32. І дывовáлысь Ёгó нагýкыю, бо Ёгó слóво мáло сы′лу.

33. Був тоды′ в хрáмы чоловíк, шо в ёмý сыдíв нычы′стый дух лыхóго, і вин закрычя′в стрáшным гóлосом:

34. «Покы′нь! Шо тобí од нас трэ′ба, Ісýс Назаря′нын? Ты прышóв погубы′ты нас. Знáю Тыбэ′, хто Ты: Бóжый Святы′й».

35. Ісýс прыкры′кнув нв ёгó, сказáвшы: «Замóвкны і вы′йды з ёгó!» І лыхы′й, покы′нувшы ёгó сы′рыд хрáма, вы′йшов з ёгó, ны наробы′вшы ёмý ныя′кыйі шкóды.

36. І всіх охваты′в жях, і говоры′лы пóмыз собóю: «Шо гэ′то знáчыцьця, шо Вин сы′лыю і влáстю прыкáзуе нычы′стым дýхам, і воны′ выхóдять?»

37. І розыйшлáсь чýтка про Ёгó по всюй околы′шності.

38. Вы′йшовшы с хрáма, Вин прышóв в Сы′монову хáту. А в Сы′моновыйі тэ′шчы булá стрáшна гаря′чка. І просы′лы в Ёгó за йійí.

39. Пудыйшóвшы до йійí, Вин погрозы′в гаря′ццы, і тáя покы′нула йійí. А тэ′шча встáла і подавáла йім.

40. А на зáходы сóнця всі, в когó булы′ хвóры на вся′кы хворóбы, прывóдылы йіх до Ёгó. І Вин, кладучы′ на кáжного з йіх рýкы, вылíчував йіх.

41. Мнóго с когó выхóдылы й лыхы′йі і с кры′ком говоры′лы: «Ты Хрыстóс, Сын Бóжый». А Вин забороня′в, ны давáв йім казáты, шо воны′ знáють, шо Вин Хрыстóс.

[с. 153↑]


42. А як прышóв дэнь, то Вин, вы′йшовшы с хáты, пошóв на пýстку. А лю′дэ шукáлы Ёгó, задэ′ржувалы Ёгó, шоб ны йшов од йіх.

43. Алэ′ Вин йім сказáв: «Я мýшу й в гы′нчых містáх ознаймня′ты Дóбры Вíсты про Цáрыство Бóжэ, бо на тóе Я й послáный».

44. І гучы′в Вин в хрáмах галылэ′йськых.

1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   66


База данных защищена авторским правом ©shkola.of.by 2016
звярнуцца да адміністрацыі

    Галоўная старонка