Лагерная дивизионная церковь на Сырце (арх. Андрей Краусс, 1895) в 1921 г




старонка1/4
Дата канвертавання30.04.2016
Памер0.9 Mb.
  1   2   3   4

Сирець





Київ 2011



.

* *

*

*

* *

*

http://1000years.uazone.net

1000-ліття української культури



Лагерная дивизионная церковь на Сырце (арх. Андрей Краусс, 1895)

в 1921 г. была перенесена в посёлок Караваевы дачи (к месту нынешнего

путепровода на пересечении улиц Борщаговской и Вадима Гетмана),

где она сохранилась до послевоенных лет. По материалам

Михаила Кальницкого mycityua.com/news/city/2010/03/22/132303.html
З 1840-х рр. за яром розташувався літній Сирецький військовий табір. У 1869 р. йому було відведено постійну ділянку, приблизно між сучасними вулицями Теліги, Щусєва, Грекова, Ольжича. У 1895 р. тут була відкрита Дивізійна церква, знищена після революції. У 1895–1916 рр. щоліта сюди від Лук'янівської площі ходив трамвай.

Збірка краєзнавчих статей — Київ, 2011


© Тексти, переклад, упорядкування, редагування, макет

Валерій Лисенко, Київ 2011

СИРЕЦЬ

uk.wikipedia.org/wiki/Сирець
Місцевість Сирець вперше згадано 1381 року як село, подароване князем Володимиром Ольгердовичем домініканському монастиреві. З 1-ї пол. 19 ст. — в межах Києва. Житл. масив Сирець забудований наприк. 50-х — у 60-і рр. 20 ст., його гол. вулиці — 0. Теліги, Щусєва. До С. влився також хутір Софіївка, що простягався вздовж вул. Тираспольської (відомий з серед. 19 ст., з 1875 — в межах Києва).

Річка Сирець протікає вздовж залізниці, вулиць Тираспольської, Сирецької (в колекторі) і, перетинаючи Куренівку, впадає у Дніпро побл. Оболоні. Походження назви невідоме.

Результати археологічних досліджень сучасного Києва, а саме розкопки вздовж Либіді і Сирця було відкрито низку укріплених давньоруських поселень, які представляли собою сирецько-либідську оборонну лінію навколо Києва ХІ–ХІІІ ст. У 1991 р. навіть на річці Нивці (Борщівці) виявлено залишки поселення давньоруського і післямонгольського часу. Це говорить про велику територію давнього міста. Місцевість, де протікає Сирець, люди колись називали боярком (великим яром). Вона позначена на карті Ушакова 1695 р. І було в ті часи на річці дев'ять водяних млинів, п'ять бродів. Є дані, що в сирецьких озерах раніше розводили форель. І саме з водойм Сирця брали воду для першого водопроводу Києва, збудованого в 1749 р.

Річка Сирець починається поблизу станції метро “Святошин” і впадає в Дніпро за 2 км від київської гавані. Має лівобережну притоку Брід, яка протікає по Сирецькому дендропарку. Довжина річки 9 км, площа басейну 13 км2, значна частина його порізана глибокими ярами, нижня частина проходить у межах рівнинної Оболоні. Живиться атмосферними опадами і численними джерельцями.

Початок цієї історичної водної артерії можна побачити в парку біля самісінької станції метро “Нивки”… Надалі за течією існує теж система чотирьох ставків, які є основою ландшафтного парку “Нивки”. Особливу увагу заслуговує місце і став поблизу колишніх урядових дач, в районі метро “Берестейська”. Не так давно ця закрита зона з охороною, обслугою, з двома котеджами та господарчим корпусом, впорядкованим зарибленим ставом та прилеглим ландшафтним парком на крутих схилах, спортивними майданчиками та іншими зручностями для відпочинку була невидимою для киян. Тепер зона урядових дач стала видимою — доступ вільний. Більш того, здається, що ця місцевість нікому не потрібна — котеджні корпуси напівзруйновані, прилегла територія нагадує приміський витоптаний ліс, ставки забруднені...

Далі річка Сирець біжить вздовж залізничної колії повз парк “Сирецький Гай” відомий киянам лише через те, що скраєчку розмістився ресторан “Дубки”, де паркова зона так само невпорядкована. Два маленьких ставка на перетині залізничної колії і вулиці Стеценка (метро “Сирецька”) ніколи не лишаються без рибалок через джерела та значну глибину.

Тут починається унікальний Сирецький дендропарк, посередині якого протікає маленька річечка з кумедною назвою “Курячий Брід”, яка впадає в колись унікальне місце, з крупними карасями, джерельною водою і любимим місцем відпочинку киян — озеро “Корчі”. Насьогодні це озеро повністю відповідає своїй назві. Воно заросло, і скоріше схоже на болото в якихось житомирських лісах, а навколишні дерева падають з крутих схилів, захаращують берег так, що в деяких місцях навіть не наблизишся до води. Щодо річечки, то вона існує так само як і раніше, тільки несе в собі не життя для озера, а смерть. Справа тягнеться з 70-х років минулого сторіччя, коли на Нивках був збудований радіозавод “Кристал”, який отруїв річечку і озеро. Завод існує і понині, тільки вже під іншою назвою, але місцеві жителі не помічали застосування екологічних технологій по збереженню довкілля...

Після того як річка “Курячий Брід” з’єднується із річкою Сирець, в непролазних хащах, подальший їх рух простежити важко. Вздовж Сирецької вулиці, через Куренівку, минаючи кілька живописних озер, в основному в бетонних колекторах, річка Сирець з’являється на Оболоні в районі вулиці Куренівської і впадає в систему озер Опечень, точніше в озеро Кирилівське. Проте за планом 1695 р. Сирець впадав у озеро Довге. Озеро Опечень насправді було “довгим” — понад 3 км. Лише в 70-ті роки ХХ ст. воно було розділено насипом на три окремих водоймища.


СИРЕЦЬКИЙ ДЕНДРОПАРК


Дендропарк по вул. Тираспільська 43 є філією Державної агрофірми "Квіти України", має статус науково-дослідної природоохоронної установи, яка вивчає різноманіття видів дерев та чагарників, їх композицій для ефективного використання в озелененні міст, займається їх збереженням.

Дендропарк складається з двох частин. Першою є старий дендрарій, площею до 2 га, заснований у 1875 році. Основою його був невеликий парковий партер біля будинку власника квітково-декоративного господарства, банкіра Майера. Відносно молодий маточний дендрарій, площею до 5 га, заснований у 1945–65 рр. Основні посадки виконані на початку 50-х років. У цей період роботу по розширенню асортименту і організації розсадників було доручено Українській дослідній станції квіткових і декоративних рослин і безпосередньо дендрологу М. Птіцину. Результатом його роботи було створення унікального маточника-дендрарія з цінною колекцією дерев і чагарників.

Колекція парку налічує 325 видів, серед яких 96 видів і форм хвойних, 119 листопадних дерев і 124 чагарників, 16 видів ліан. Найбільше у колекції видів голонасінних — з родин соснових, кипарисових, тисових, покритонасінних — з родин бобових і березових та інших, що відрізняються найбільшою декоративністю. В колекції представлені рослини 51 родини і 126 родів. Хвойні становлять 27% видового складу і займають 50% всієї території парку. Туї західної нараховується 22 форми, а з листопадних дерев найбільше берез (11 видів) та декоративних яблунь (11 видів).

3 рідкісних та екзотичних видів в колекції особливо цікаві тис далекосхідний, гінкго дволопатеве, кипарисовик горохоплодий, ліріодендрон (тюльпанне дерево), сосна австрійська, різні види ялин.

Усі види рослин органічно пов'язані між собою за габітусом, декоративною мозаїкою листя, квітів, плодів. При проектуванні маточного дендрарію було застосовано мішане планування, при якому регулярному була відведена менша площа. Більша частина площі дендропарку має вільне, або ландшафтне, планування. Враховуючи різницю у забарвленні різних видів хвойних та застосовуючи різні види стрижок (площинну та ажурну), у хвойному партері створено дуже цікаву об'ємну композицію. Центром композиції є п'ятипроменева клумба з туї західної, кипарисовика горохоплодого (форма юнацька), туї західної (форми кучерява і кульоподібна). Вся група оточена фоном ялини колючої сріблястої форми, форми Костера й іншими. Все це зараз називається меморіалом М.Птіцина. Партер хвойних, композицію з живоплотів, алейні посадки тощо можна віднести до ділянок регулярного типу. До ландшафтного типу планування належать фрагменти вертикального озеленення, групи гарноквітучих чагарників, вічнозелені рослини, березовий гай. Дерева і чагарники висаджені з таким розрахунком, щоб з ранньої весни до пізньої осені дендрарій вражав декоративністю та виразністю. Ранньої весни зацвітають кизил та клен сріблястий, далі — магонія падуболиста, форзиція зелена, мигдаль степовий, алича, терен, яблуні, таволги (спіреї), чубушники. У липні, коли кількість квітучих рослин зменшується, зацвітають катальпа чудова, вейгели, тюльпанні дерева. В цей період декоративний ефект підтримують рослини з яскравими плодами: бузина червона, жимолость, сніжноягідник округлий і інші. Зимою на перший план виступають хвойні і вічнозелені рослини. Рослини багатьох географічних областей (Північної Америки, Далекого Сходу, Кореї, Японії і ін.) добре пристосувались до місцевих умов.

У 1989–90 рр. відбулася генеральна реконструкція дендрарію, під час якої провели омолодження, прочистку та поповнення асортименту рослин. Парк є зразком структурних паркових елементів та різних типів міських насаджень. Навколо дендропарку є охоронна зона площею 18 га, яка межує з господарством фірми і територією Сирецького гаю — парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Сирецький гай — це залишок колишніх великих листяних лісів, що споконвіків займали територію Києва. Розташований в районі Сирця — історичної місцевості у Шевченківському районі, котра отримала назву від ріки Сирець (її ще називають Сирецьким струмком).

Лісопарк було створено на базі існуючих природних насаджень у 1952 році. Територія, де розміщено парк, має пересічений рельєф, чимало ярів. У парку вздовж річища Сирця багато джерел, кілька мальовничих озер, які служать місцем масового відпочинку.

Парк було створено у ландшафтному стилі. Особливо цінними тут є вікові дубові насадження. В південно-східній частині гаю ростуть також вікові сосни і липи. За останні десятиліття тут висаджено багато інших видів і форм дерев: ялина звичайна, берези, клени, граб, гіркокаштан звичайний, горіхи, вільха, верби, тополі, ялівці, ліщину тощо. Узлісся обсаджені декоративними квітучими чагарниками. В гаю виставлено «лісові меблі», влаштовано куточки відпочинку, дитячий майданчик, фонтан із джерельною водою.

Юлия ИВАШКО



  1   2   3   4


База данных защищена авторским правом ©shkola.of.by 2016
звярнуцца да адміністрацыі

    Галоўная старонка