Для заказа доставки работы




старонка1/3
Дата канвертавання30.04.2016
Памер388.12 Kb.
  1   2   3


Для заказа доставки работы

воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКІЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА
на правах рукопису
БЄЛОВА ОЛЕНА БОРИСІВНА

УДК 376-056.264 : 159.942](043.3)

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЗАПОБІГАННЯ АГРЕСІЇ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ПОРУШЕННЯМИ

МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ

13.00.03 – корекційна педагогіка


Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:

Гаврилова Наталія Степанівна,

кандидат психологічних наук, доцент
Київ – 2013

ЗМІСТ


ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ……………………..

4

ВСТУП…………………………………………………………………………

5

РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ВИНИКНЕННЯ АГРЕСІЇ В МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З НОРМАЛЬНИМ ТА ПОРУШЕНИМ МОВЛЕННЄВИМ РОЗВИТКОМ………........................................................................................


12

1.1 Теоретичний аналіз сучасного стану досліджень агресії у дітей з нормальним психічним та фізичним розвитком…………………….

12

1.2 Проблема співвідношення свідомого і несвідомого в структурі особистості у дітей з нормальним психічним та фізичним розвитком

22

1.3 Психологічні особливості розвитку дітей молодшого шкільного віку з порушеннями мовлення……………………………………………….

29

Висновки до І розділу………………………………………………………….

44

РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОЯВУ АГРЕСІЇ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З НОРМАЛЬНИМ ТА ПОРУШЕНИМ МОВЛЕННЄВИМ РОЗВИТКОМ………………………………………….



46

2.1 Обґрунтування методики дослідження агресії ………………………....

46

2.2 Завдання та методика констатувального експерименту………………

59

2.3 Результати констатувального експерименту та їх аналіз ……………...

73

2.4 Групові та індивідуально-типологічні показники рівня прояву агресії у молодших школярів з порушеннями мовлення …………………………..

120


Висновки до ІІ розділу………………………………………………………...

133

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ УМОВ ПОДОЛАННЯ АГРЕСІЇ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З НОРМАЛЬНИМ ТА ПОРУШЕНИМ МОВЛЕННЄВИМ РОЗВИТКОМ…………………………………………



138

3.1  Теоретичне обґрунтування психолого-педагогічних умов запобігання агресії у молодших школярів з порушеннями мовлення…………….

138


3.2  Зміст методики запобігання агресії у молодших школярів з порушеннями мовлення………………………………………………….

152


3.3 Аналіз результатів формувального експерименту ..……….………….

165

Висновки до III розділу………………………………………………………

184

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..

186

СПИСОК ОСНОВНИХ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…….……………

189

ДОДАТКИ…………………………………………………………………….

208

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ


Скорочення, терміни

Детальне розшифрування скорочень та термінів

Констатуючий експеримент

здійснення фіксації рівнів прояву агресії у молодших школярів з порушеним мовленнєвим розвитком, які сформувались у зви­чайних умовах життя, навчання і виховання.

Навчально-превентивні методи

визначаються завданням і предметом дослідження, теоретичними уявленнями. Включають сукупність прийомів і операцій, щодо запобігання агресії у молодших школярів з порушеннями мовлення.

Модернізовані малюнкові методики

удосконаленні малюнкові методики, які спрямовані на дослідження різних видів та підвидів агресії.

Модифікована методика ССІ

видозміна (з базових методик С. Розенцвейга, І. Фурманов та ін. ) "Сюжетно-ситуативно-ілюстрована" методика, що дозволяє дослідити різні види та підвиди агресії у молодших школярів.

Навчально-превентивна методика для запобігання агресії

система підготовчих та профілактичних занять, спрямованих на запобігання формуванню в учнів молодших класів негативних звичок, рис характеру, проявів асоціальної поведінки та створення умов для попередження у них прояву агресії.

НЗНМ

нерізко виражений загальний недорозвиток мовлення.

Педагогічний формувальний

експе­римент



перевірка ефективності навчально-превентивного впливу.

ПМР

порушення мовленнєвого розвитку.

Навчально-превентивна система

різноспрямовані навчально-превентивні елементи, що знаходяться в стосунках і зв'язках один з одним, і утворюють певну цілісність та єдність.

Структурний тип агресії

визначає сумісність різних підвидів агресії.

ФНМ

фонетичний недорозвиток мовлення.

ФФНМ

фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення.

ЕГ

експериментальна група.

КГ

контрольна група.


ВСТУП

Актуальність теми.Важлива роль у розвитку культури і духовності в Україні, згідно з Державною національною програмою "Освіта" (Україна XXI століття) та Концепцією загальної середньої освіти, відводиться шкільному навчанню. Головне завдання сучасної загальноосвітньої школи українські науковці вбачають у розвитку гармонійної, високодуховної особистості, здатної до самовдосконалення та активної участі в соціальному житті країни (Г. Балл, І. Бех, Н. Литвинова, С. Максименко,В. Синьов, В. Синявський, Л. Хомич, О. Хохліна та ін.). Повною мірою це стосується навчання й виховання дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку (ПМР) (С. Конопляста, Є. Соботович, В. Тарасун, М. Шеремет та ін.).

Теоретичний аналіз з проблеми навчання й виховання дітей з ПМР засвідчує, що недорозвинене мовлення негативно впливає на розвиток у них пізнавальних процесів та емоційно-вольової сфери (Л. Андрусишина,С. Конопляста, Р. Лєвіна, І. Мартиненко, О. Мастюкова, С. Миронова, О. Приходько, М. Савченко, Є. Соботович, В. Тарасун, В. Тищенко, Т. Філічова, Н. Чевельова, М. Шеремет та ін.).

Несвоєчасно кориговані у дошкільному віці легкі за ступенем прояву вади мовлення з часом ускладнюються, і значний відсоток дітей з фонетичним недорозвиненням мовлення (ФНМ) та фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення (ФФНМ) потрапляє у простір загальноосвітньої школи. Водночас, не вирішені мовленнєві проблеми значно впливають на внутрішній стан дітей їх поведінку, викликають проблеми у взаєминах з батьками, вчителями, однолітками, створюють дискомфорт для них самих, обумовлюють труднощі у навчанні (С. Конопляста,І. Мартиненко, В. Тарасун та ін.).

Механізми, прояви, причини та наслідки агресії як феномен емоційного стану дитини глибоко досліджували зарубіжні та вітчизняні науковці у дітей з нормальним психофізичним розвитком (А. Бандура, О. Бовть, Л. Божович, К. Бютнер, С. Завражин, Н. Левітов, О. Мавлянова, О. Мойсеєва, Н. Павлова та ін.), з відхиленнями у поведінці (М. Алемаксін, Н. Максимова, Л. Славіна та ін.), з психічними розладами (В. Гарбузов, В. Ковальов, В. Первий та ін.). На думку А. Басса, Є. Ільїна та ін. агресія впливає на розвиток конфліктності, ворожості, тривожності; на вміння особистістю контролювати агресивний стан у соціальних ситуаціях (Т. Білоус, О. Ісаєнко), на систему комунікації "мати – дитина". Провідні сучасні вчені (Н. Михайлова, Г. Мозгова, С. Сироткін, Л. Собчик, С. Шебанова та ін.) висвітлювали діагностичний аспект емоційних розладів та агресії, їх профілактику, корекцію (О. Атемасова, О. Демко, А. Долгова, Н. Малікова та ін.), розкривали цілісну систему виховання особистості (І. Бех).

Детальний аналіз науково-теоретичних підходів щодо визначень агресіїдає підстави стверджувати, що більшість сучасних та класичних науковців розглядали поняття агресії з двох позицій: агресія – це будь-яка форма поведінки, націлена на образу, спричинення шкоди іншій живій істоті (А. Бандура, А. Басс, Л. Берковиц, К. Бютнер, Дж. Доллард, О. Запорожець, З. Фройд та ін.), або ж "агресія" – це одна із форм активності, що може мати як позитивне, так і негативне вираження (Н. Левітов, К.Лоренц, Р. Мей, Е.Фром, О. Шестокова та ін.). Тому в нашому досліджені агресію у дітей ми розглядаємо з двох сторін: як позитивний феномен, що відповідає життєвому інтересу, самозахисту, так і негативний, який направлено на спричинення страждання (шкоди) іншій людині або собі.

Особистість дитини з психофізичними порушеннями та її поведінка завжди були в полі зору дефектологічної науки (В. Бондар, В. Засенко, С. Конопляста, С. Миронова, Т. Скрипник, В. Синьов, Є. Синьова, Є. Соботович, В. Тарасун, М. Шеремет, Д. Шульженко, О. Хохліна та ін.). Зокрема, у дослідженнях І. Беха, О. Гаврилова, Я. Ніколаєнко, Л. Руденко та ін. висвітлено проблему агресивної поведінки у розумово відсталих дітей, вивчено їх особистісну (М. Матвєєвою) та емоційну сфери (Д. Ісаєвим, Н. Улькіною та ін.). Слід зазначити, що не у всіх категорій дітей з порушеннями мовлення було вивчено особливості прояву агресії, хоча емоційна сфера в цілому була розглянута у дослідженнях при заїканні (К. Бєккєр, Г. Волкова, Є. Ільїн, Г. Неткачєв, М. Совак, В. Селіверстов, Н. Тяпугін та ін.), вадах голосу (О. Алмазова, О. Орлова, Л. Гончарук та ін.), вроджених незрощеннях губ та піднебіння (С. Конопляста). Агресія як якість особистості у дітей із загальним недорозвиненням мовлення (ЗНМ) лише дотично вивчалася у роботах О. Баєнської, С. Валявко, Г. Єфімової, Т. Ігнатової, В. Логунової, П. Селігей, Н. Січкарчук, В. Терентьєвої, О. Тихонової, О. Чернової та ін. Системними дослідженнями емоційно-мотиваційної сфери були охоплені лише старші дошкільники із ЗНМ (С. Валявко, О. Тихонова, Г. Юсупова та ін.) та учні старших класів спеціальних шкіл (Т. Ігнатьєва), а в молодших школярів з ЗНМ IV рівня (або НЗНМ – нерізко вираженим загальним недорозвиненням мовлення) загальноосвітньої школи, емоційні прояви та агресія зокрема, не вивчались.

Проблема механізмів, структури та динаміки агресії при порушеннях мовлення, її невирішеність негативно впливають на ефективність корекційно-виховного процесу, гальмує психічний розвиток у цих дітей і перешкоджає їх соціалізації у мікро- і макросередовище. Теоретичний аналіз та узагальнення наукових досліджень свідчить, що особливості прояву агресії у дітей молодшого шкільного віку з ФНМ, ФФНМ та з НЗНМ не були предметом спеціальних досліджень у логопсихології. Вірогідно, глибокі дослідження емоційної сфери, агресії зокрема, дозволять глибше зрозуміти структуру логопсихологічногодизонтогенезу таких дітей та запобігти у них психомовленнєвих порушень через психолого-педагогічні умови та навчально-превентивну методику.

Окреслені проблеми обумовлюють актуальність здійснення дослідження на тему "Психолого-педагогічні умови запобігання агресії у дітей молодшого шкільного віку з порушеннями мовленнєвого розвитку".



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукової роботи кафедри логопедії та спеціальних методик Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка за напрямом "Корекційна освіта" (логопедія). Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (протокол № 2 від 27 лютого 2007 р.) та узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол № 2 від 30 березня 2010 р.).

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити психолого-педагогічні умови і навчально-превентивну методику запобігання агресії у молодших школярів з порушеннями мовленнєвого розвитку.

Відповідно до мети визначено завдання дослідження:

1. Здійснити теоретико-методологічний аналіз проблеми агресії та визначити стан її дослідження стосовно дітей з мовленнєвими порушеннями.

2. Розробити методику психодіагностики й експериментальним шляхом визначити особливості проявів та рівень агресії у молодших школярів у відповідності до форми їх мовленнєвого порушення.

3. Визначити психолого-педагогічні умови запобігання агресивним станам та поведінці у молодших школярів з порушеннями мовленнєвого розвитку.

4. Обґрунтувати, розробити та апробувати навчально-превентивну методику на запобігання агресії у молодших школярів з порушеннями мовленнєвого розвитку.



Об'єкт дослідження – виховання дітей молодшого шкільного віку з порушеннями мовленнєвого розвитку в умовах загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження – психолого-педагогічні умови та методика запобігання агресії у дітей молодшого шкільного віку з порушеннями мовленнєвого розвитку.

Теоретико-методологічною основою дослідження є фундаментальні положення психології, педагогіки, фізіології, логопедії: про основні закономірності психічного розвитку дитини в онтогенезі (Л. Виготський, П. Гальперін, Д. Ельконін, О. Запорожець, О. Леонтьев, Ж. Піаже); рівневий підхід до аналізу емоційної регуляції поведінки в онтогенезі (В. Лебединський, М. Бардишевська); положення про сутність свідомого й несвідомого в межах психоаналітичної теорії (А. Адлер, К. Бютнер, З. Фройд та ін.); положення про формування особистісної свободи через осмислення себе та самореалізацію (Д. Бех, А. Камю, В. Франк та ін.); про загальні та специфічні закономірності розвитку аномальної дитини (Л. Виготський, В. Лебединський, В. Лубовський та ін.); положення про системну ієрархічну будову психічної діяльності дитини та системну будову дефекту (П. Анохін, Л. Виготський та ін.); про системний підхід до аналізу мовленнєвого та психічного розвитку дитини у процесі онто- та дизонтогенезу (С. Конопляста, В. Тарасун, М. Шеремет та ін.); теорія про агресію як засвоєну форму суспільної активності (М. Бутовська, М. Дерягіна та ін.); про агресію як засвоєну форму поведінки (А. Бандура, Н. Левінсон та ін.); теорія про агресію як природний еволюційно-сформований внутрішній стан (Б. Болдуїн, К. Лоренс та ін.).

Методи дослідження:

теоретичні: аналіз загальної та спеціальної літератури з проблеми дослідження з метою з’ясування стану вивчення досліджуваної проблеми, узагальнення та систематизація теоретичних положень;

емпіричні:модернізовані малюнкові методики ("Малюнок неіснуючої тварини", "Малюнок моєї сім’ї", "Малюнок мого класу") з метою вивчення стану неусвідомленої агресії; модифікована методика ("Сюжетно-ситуативно-ілюстрована") для вивчення моделювання типів поведінки у свідомості; опитувальник з метою дослідження у молодших школярів з ПМР розуміння школярами свого стану та поведінки; спостереження для встановлення проявів агресії у діях; констатувальний та формувальний експеримент з метою вивчення особливостей прояву агресії у молодших школярів з ПМР і створення відповідних психолого-педагогічних умов для її запобігання;

методи математичної статистики: кількісний та якісний аналіз результатів експериментального дослідження, їхня статистична обробка за допомогою Х 2 – критерій Пірсона.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що:

вперше: експериментально визначено та охарактеризовано особливості прояву агресії у дітей з ПМР в залежності від форми мовленнєвого порушення; визначено рівні агресії у логопатів молодшого шкільного віку; з’ясовано та обґрунтовано психолого-педагогічні умови запобігання агресії у молодших школярів з порушеннями мовленнєвого розвитку; створено й апробовано навчально-превентивну методику щодо запобігання агресії у дітей молодшого шкільного віку з порушеннями мовленнєвого розвитку;

уточнено прояви стану агресії у молодших школярів з порушеннями мовленнєвого розвитку, моделювання ними типів поведінки у свідомості, усвідомлення ними агресії та використання її у життєвих ситуаціях;

подальшого розвитку набули: діагностичний комплекс із визначення особливостей прояву агресії у дітей молодшого шкільного віку з ПМР; теоретичні уявлення про психолого-педагогічні умови запобігання агресії у молодших школярів з порушеннями мовленнєвого розвитку.



Практичне значення результатів дослідження полягає у розробці та апробації психологічного інструментарію діагностики особливостей прояву агресії у дітей молодшого шкільного віку з нормальним та порушеним мовленням.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані в підготовці фахівців психолого-педагогічного профілю, при викладанні фахових курсів у вищих навчальних закладах за напрямком "Корекційна освіта" (логопедія), при розробці навчально-методичних рекомендацій до викладання курсів: "Спеціальна психологія", "Загальна, вікова та педагогічна логопсихологія", "Корекційна робота з агресивними дітьми".

Наукові результати проведеного дослідження були впроваджені у навчально-превентивну роботу загальноосвітніх шкіл: м. Кам'янець-Подільський ЗОШ І-ІІІ ст. № 7 (довідка № 201 від 27.12.2012); ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 (довідка № 24 від 18.02.2013); НВК в складі ЗОШ І-ІІІ ст. № 8 (довідка № 75 від 22.03.2013); с. Нижній Березів, Івано-Франківська обл. ЗОШ І-ІІІ ст. (довідка № 48 від 25.08.2012); м. Чернівці ЗОШ І с. № 15 (довідка № 3 від 28.01.2013).

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження на різних етапах його організації обговорювалися наМіжнародних науково-практичних конференціях: "Профілактика, ресоціалізація і ревалідація – допомога родині" (Польща, м. Варшава, 2007 р.); "Актуальні проблеми корекційної педагогіки та психології" (м. Кам’янець-Подільський, 2007 р.); "Стан та перспективи розвитку корекційної освіти" (м. Кам’янець-Подільський, 2009 р.); "Корекційна освіта: історія, сучасність та перспективи розвитку" (м. Кам’янець-Подільський, 2010-2011 рр.); "Корекційна освіта: історія, сучасність та перспективи розвитку" (м. Кам’янець-Подільський, 2012 р.); "Виховання та навчання дітей в сучасних умовах життя" (Польща, м. Варшава, 2012 р.). Всеукраїнських науково-практичних конференціях: "Агресивна поведінка у дітей: причини виникнення та корекція" (м. Львів, 2011 р.); "Психолого-педагогічні аспекти навчання дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзії" (м. Кіровоград, 2012 р.); "Сучасні проблеми логопедії та реабілітації" (м. Суми, 2013 р.). У звітних наукових конференціях викладачів і аспірантів (м. Кам’янець-Подільський, 2005-2013 рр.); на засіданнях кафедри логопедії та спеціальних методик Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (2005– 2013 рр.).

Публікації. Основні теоретичні положення дисертації, результати дослідження та висновки відображені у 16 одноосібних наукових публікаціях, з них в наукових фахових виданнях України – 12, в міжнародних виданнях – 1.
ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів проведеного теоретичного та експериментального дослідження дали змогу сформулювати наступні висновки:

1. Встановлено недостатню розробленість проблеми запобігання агресії у дітей молодшого шкільного віку з ФНМ, з ФФНМ та з НЗНМ в умовах загальноосвітньої школи. Аналіз та узагальнення вітчизняної та зарубіжної загальної та спеціальної літератури зумовлює необхідність використання навчально-превентивної системи заходів щодо попередження проявів агресії в учнів молодших класів з ПМР.

З’ясовано, що агресія як поняття включає в себе три складові: агресивний стан, агресивну поведінку та агресивність як якість особистості. Агресія існує у вигляді усвідомленої та неусвідомленої форми в інформаційному полі особистості. Визначено, що агресія як стан регулюється завдяки усвідомленню своїх внутрішніх переживань, поведінки. Чим складніший стан агресії, тим важче його усвідомлювати. Дитина не завжди може самостійно подолати такі стани, тому їй необхідна допомога дорослих.

2. Розроблено двоблочний діагностичний алгоритм для дослідження агресії у молодших школярів з нормальним психофізичним розвитком та з ПМР. У першому – вивчалась неусвідомлена агресія (внутрішній стан, моделювання типів поведінки у свідомості), у другому – усвідомлена (усвідомлення агресії, прояви агресії у діях). За аналізом науково-теоретичних джерел виділено саморегульований (контрольований і змагальний підвиди агресії), прихований (захисний і депресивний підвиди агресії) та поведінковий види агресії (демонстративний і фізичний підвиди агресії); визначено залежності їх прояву від рівня недорозвинення у дітей мовлення.

З’ясовано, що у всіх молодших школярів з нормальним психофізичним розвитком та з порушеннями мовлення спостерігалася агресія, проте особливості її прояву у різних категорій дітей мали як спільні, так і відмінні риси. Встановлено, що яскраво виражених закономірностей, які б вказували на залежність між проявом контрольованого, змагального, захисного, демонстративного підвидів агресії та рівнем недорозвинення в молодших школярів із порушеннями мовлення не було. Визначено, що чим складніше порушення мовлення, тим частіше виявлявся в молодших школярів з порушеннями мовлення депресивний та фізичний підвиди агресії.

Виявлено, що рівень агресії в досліджуваних учнів з нормальним психофізичним розвитком та з ПМР залежав від складності мовленнєвих порушень, зокрема, чим складніше порушення мовлення тим: вищий рівень прояву агресії, яку діти переживають як стан; тяжче учням моделювати оптимальні шляхи виходу з конфліктних ситуацій при моделюванні типів поведінки; більше формується конфліктних рис характеру, які залежать від недостатньої усвідомленості дітьми з ПМР стану та різних форм агресивної поведінки.

Визначено, що агресія у молодших школярів проявлялась у різних сферах дослідження. Так, у дітей з нормальним психофізичним розвитком агресія переважала у сфері "Я у сім'ї", в учнів з ФНМ – у сфері "Я у соціумі", у школярів з ФФНМ та з НЗНМ – у сфері "Я-Особистість".

3. Визначено та науково обґрунтовано психолого-педагогічні умови щодо запобігання агресії в молодших школярів з ПМР: поетапність проведення навчально-превентивної роботи, що передбачала аналіз змісту життєвих ситуацій, моделювання критичних ситуацій, співвіднесення емоцій із музикою та самостійне моделювання, розв’язання конфліктних ситуацій; урахування в процесі навчально-превентивної роботи індивідуальних та спільних для всіх дітей з ПМР особливостей прояву агресії; попередження індивідуальних проявів агресії за умови проведення індивідуальної навчально-превентивної роботи; закріплення нових моделей поведінки за умови проведення спеціальної системи занять з групою учнів класу та з членами сім’ї; послідовне застосування диференційованих груп методів; забезпечення дітей правом самостійного вибору кольору, музики, форми вирішення конфлікту в ситуаціях тощо; формування варіативності форм моделей поведінки, що забезпечуватиме в учнів з ПМР здатність переключатися зі старих, неефективних моделей поведінки на нові більш продуктивні.

4. Виявлені в дослідженні особливості агресії у молодших школярів з ПМР зумовили доцільність наукового обґрунтування і розроблення навчально-превентивної методики, а також її впровадження у загальноосвітній школі з метою попередження у дітей проявів агресії.

Контрольний етап дослідження засвідчив помітні зміни у дітей ЕГ після проведення з ними навчально-превентивної роботи. Так, у них значно зменшилися показники депресивного (було 70,1%, стало 49,1%) та фізичного підвидів (було 56,8%, стало 37,0%) агресії. Аналіз результатів формувального експерименту засвідчив, що після проведення начально-превентивної роботи у молодших школярів з ПМР експериментальної групи рівень прояву агресії значно зменшився, простежувалася тенденція збільшення низького (40,9%) та середнього (53,1%) рівнів, і, навпаки, суттєво зменшилася кількість учнів з високим рівнем агресії (6,0%).

Проведене дослідження не вичерпує усіх питань окресленої проблеми. Перспективою для подальшого вивчення проявів агресії у дітей-логопатів є урахування їхніх вікових особливостей (зокрема, у молодших дошкільників, дітей середнього дошкільного віку та ін.), урахування мовленнєвого дизонтогенезу (у дітей з дизартрією, ринолалією, алалією та ін.). Потребують також додаткового розгляду причини виникнення агресії та питання розробки методик корекційно-виховного впливу з метою подолання агресії у зазначених категорій дітей.

  1   2   3


База данных защищена авторским правом ©shkola.of.by 2016
звярнуцца да адміністрацыі

    Галоўная старонка