Дискусії щодо змісту терміна “релігія” та визначальних рис релігії




Дата канвертавання30.04.2016
Памер146.84 Kb.
1. Дискусії щодо змісту терміна “релігія” та визначальних рис релігії.

Впродовж багатьох років розвивається така складна форма людської культури, як релігія. Релігія визначила специфічний підхід до предметів та явищ зовнішнього світу, вплив на всі боки життя людини, а також на формування її духовних потреб у конкретному суспільстві. “Релігія” – з лат. (religio), що означає святиняпошана, або предмет культу. Тільки офіційних понять визначення релігії є близько 300, але найбільш сприйнятним визначення для мене є таке, релігія є певним світоглядом та одночасно практикою(поведінкою) людей, в основі яких лежіть віра в існування трансцендентної абсолютної сили, яка в більшості релігій називається Богом. Отже релігія містить 4 основні частини: релігійну віру, віровчення, культ і організацію. Щодо різних поглядів на поняття “релігія”, то серед них можна виділити: Августин Блажений пояснював її як звязок, або те що поєднує людину й Бога.

2. Дискусії щодо ролі та місця релігії в житті людини та суспільства.

“Релігія” – з лат. (religio), що означає святиняпошана, або предмет культу. Тільки офіційних понять визначення релігії є близько 300, але найбільш сприйнятним визначення для мене є таке, релігія є певним світоглядом та одночасно практикою(поведінкою) людей, в основі яких лежіть віра в існування трансцендентної абсолютної сили, яка в більшості релігій називається Богом.(Домыслы по поводу религии в сучасном суспильстве от себя)

3. Релігійні почуття, культова практика,віровчення, релігійні громади (дати тлумачення).

Культова практика, або культ (від лат. Cultus – результат, поклоніння) є третім головним компонентом релігії. Культ це сукупність релігійних дій, за допомогою яких віруюча людина має можливість містичним способом спілкуватися з Богом. Культ покликаний виконувати 2 важливі завдання: 1) Він формує та визначає специфіку спілкування з Богом і дає можливість відчути зворотній звязок з ним (певні гарантії на добро й уникання зла).2)Він підтримує комплекс релігійних почуттів та емоційного оформлення релігійної віри.

Віровчення це систематизований і конкретизований зміст релігійної віри, зафіксований у догматах, визначиними істинними раз і назавжди. Усвіт. Релігіях положення про віровчення відображені в Свят. Письмі, Біблії, Корані.Релігійні організації – об”єднання віруючих у межах однієї релігійної конфесії на чолі з священнослужителем.вони виконують такі функції1) вироблення основних догматів конкретного віровчення2)Розробка системи протидії іншим віровченням3)керівництво та реалізація культової діяльності у повсякденному житті віруючих4) звязок з нерелігійними організаціями насамперед держ. тощо.Найвідомішими різновидами рел.орг. є церква,секта, деномінація.

4. Дискусії щодо походження релігії.

Існує 2 підходи при аналізі причин походження релігії: перший-релігійний, другий –світський.Релігійний спирається на ідею, згідно з якою віруючим нема сенсу ставити питання щодо походження релігії, адже релігію людям подарував Бог (зі Святого Письма). Цю ідею відстоювали Афанасій Александрійський, Іван Злотоуст,Іван Дамаскін, Августин Блаженний, Фома Аквінський. У релігійному напрямі можна відокремити – теологічну теорію згідно з якою Бог є істота абсолютна і є первоначалом всього, а отже є об”єктивною причиною існування релігії. Прихильники: Р.Декарт, Г.В. Лейбніц, Й. Фітхе-основоположник концепції споглядального теїзму,Ф.Шеллінг та ін. Світський підхід включає натуралістичну концепцію(Л.Феєрбах,К.Маркс,Ф.Енгельс)- в основі виникнення релігії лежить страх перед природними і соц. силами. Інший підхід висвітлюютб концепції О.Конта,М.Вебера,Е.Дюркгейма,Т.Парсонса,релігія формалізує та систематизує соц. життя людини, сприяє впорядкуванню завдяки спільній меті. У. Джеймс,В.Дільтей,З.Фрейд висунули ідею про те, що в людини є біологічно-вродженні почуття Бога як результат трансформації різноманітних психологічних процесів(страху,любові,агрессії...)

7. Тотемізм та фетишизм, культ предків: специфіка форм культової практии та вірувань.

Фетишизм(фр.fitshe – талісман, порт. feitiso- предмет для чарувань).Він стає формою поклоніння матеріальним предметам довколишнього світу – фетишам, яким надавалися надприродні чарівні властивості. Сам термін уперше використав у 18ст. Шарль де Бросс.В центрі уваги ідеє про те, що будь-який матеріальний предмет може отримати самостійне існування з притаманними йому людськими почуттями.У більш зрілим рел. Системах фетишизм зберігся у формі поклоніння ідолам – матеріальним сакральним предметам, яким надавалия риси певного божества.Тотемізм(від індіанс. “тотем”).Тотемізм- специфічна віра про надприродний звязок людини з рослинами й тваринами, в яких вона бачить своїх першопредків. Взагалі тотемізм – одна з найбільш давніх форм релігійних уявлень. Поширення тотемізму серед народів світу досить добре вивчено, тотемізм був притаманний в той чи інший період розвитку всім народам. Класичною державою тотемізму є Австралія. 



8.Магія, мантика, натуралістичні культи; специфіка практик і вірувань та їх місце в релігійному житті.

Магія( від лат. Magia – чаклунство). Намагання підкорити сили природи призвело до появи чорної та білої магії.


Чорна магія – система маніпуляцій, спрямованих на підкорення злих сил.
Біла магія – сукупність маніпуляцій, завдяки яким намагаються встановити контакт з добрими силами.Існують такі варіанти класифікації маг. Дій,обрядів церемоній:за ступенем складності вирізняються:1)індивідуальну маг. Дію2)Інд. Або маг.груповий обряд3)колективна магічна церемонія.За типологічними властивостями впливу на предмет виокремлюють1)контактну магіюімітативну магію.

9. Анімістичні уявлення, міфи та їх роль в релігійному житті.

Анімізм – вірування первісних людей, віра в існування духів, одухотворення сил природи, тварин, рослин і предметів, приписування їм розуму, дієздатності і могутності. Звідси виникає погрібальний культ і розвиток вірувань в загробне існування душі.


Згідно з цими віруваннями, кожна річ в світі має душу або дух. Речі з негативними рисами мають дух як більш сильне начало (хвороби). Намагання підкорити сили природи призвело до появи чорної та білої магії.
Анімізм тісно пов`язаний з практикою табу (заборони на певні дії, що стосується якоїсь істоти або предмету).

Міфологія виникає як родова свідомість, тобто людина у первісному світі існує як невід’ємна частина роду. Міф – це колективна свідомість. Людина не відрізняє себе від інших людей та від усього роду взагалі. Це одностайне ставлення до природи та родічів Міф не є ілюзією або вигадкою, а являє собою історичну необхідність. Міфи створюються не тільки для пояснення навколішньогосвіту, а й для того, щоб встановити з цим світом контакт. 


Міф – не продукт необізнаності, це просто інший способ ставлення до світу.
Міф – це спроба знайти реальні зв`язки з природою. Міф не має чітко визначеного сюжету, не розповідається як казка, він переживається як реальне буття. Міф не має віри, оскільки природа є близькою і зрозумілою людині. Згодом міфічна свідомість стає суперечливою, бо виникає потреба поводитися інакше ніж того поребує природа, тобто крім родинних виникають інші стосунки, яких у природі до того не було: зародки мистецтва, політичної діяльності, преші правові норми.
10..Атеїзм, вільнодумство, та арелігійність:розтлумачте поняття.

Атеїзм це складне понятя тому існують два погляди вченних щодо його змісту: перший(переважна більшість)-віра в самого себе, в свою зусилля, без надії на будь-яку трансцендентну силу. Другий-зневіра в бога, в данному випадку це поняття сприймається взагалі без будь-якого натяку на будь-яку віру. Вільнодумство - безпосереднє право кожної людини мати свою думку стосовно кожної релігії, мати свободу в вуросповіданні й тлумачити її за своїм бажанням. Арелігійність-зневіра несприйняття жодної з існуючих релігій нехтування будь-якими релігійними святами,обрядами, культами, тощо.



17. Політеїзм ведичної культури.Специфіка соціально-культурного життя Стародавньої Індії.

У 2 тис. До н.е. на території сучасної Індії виникли перші релігійні системи, які відзеркалювали міфології індоаріїв, що вторглися на індійські землі.В той час відчувалася гостра соціальна роздробленість яка потребувала певної релігійної інтерпритації, так і виник ведизм.Ведизм-“веди” з санкскритського –“знання” і грунтується на 4 збірниках: Рігведі,Самеваді, Яджурведі та Атхарваведі.За формами боги й богині в Індії були антропоморфними, вони конфліктували з зовнішнім злом ідемонами.Культ ведичної релігії був нескладним.Головна ідея обрядів полягала в правильному вживанні напою соми і жертвоприношенню.Матеріальний світ був створений Брагманом, тому на межі 1 тисячоліття до н.е. в Індії стали поклонятися йому.Також головними етнічними релігіями в Індії були індуїзм та джайнізм.



18.Індуїзм:історія становлення та його сучасний стан.

Індуїзм виник у 6-4 ст. До н. Е. Як певна опозиція буддизму.В основу вчення покладено релігійно-філософські ідеї брагманізму.Основні положення: визнання вед священними книгами, учення про сансару- подорожування душі з одного тіла в інше згідно із законами карми.Цей закон реалізується прихильникам дотриманням кастових вимог(дхарми).Пантеон богів очолює триєдинний бог Тримурті.Слід зазначити що Брахмі майже не поклонялися, а Вішну й Шиві(потім утворяться 2 головних напрями в індуїзмі-вішнуїзм і шиваїзм.Бог Вішну з”являвся в багатьох образах і мав десяткі імен.Восьмою аватарою(перевтілення) бога Вішну був бог Кришна, дев”ятим-Будда.Поклоніння культам богів доповнюються культами богинь, приклад богиня Шакті.



19. Зороастризм: історія віровчення та його сучасній стан.

У 10-7 ст. До н.е. на території Ірану виник зороастризм. Засновник є пророк Заратуштра( аскет, який отримав божественне откровення).Найдавніша книга зороастризму і мандеїзму “Авести”.Основною концепцією є ідея про постійну боротьбу двох протилежних сил, які є водночас першопричиною світу й уособлюють добро й зло.Добро пов”язане з Ахурамаздою, а зло з Ариманом. Однією з гололовних ідей є ідею про добру людину яка своєю активністю може сприяти перемозі добра.Коли Іран завоювали араби ця релігія втратила свої позиції. У 7-10ст. Зороастризм поширився на території Індії Сьогодні послідовники цієї релігії зазвичай є прихильниками пасизму.



20. Іудаїзм: історична та сучасна специфіка віровчення.

Виник у 2 тис. До н.е. на грунті пантеїстичних вірувань, і був першоначалом виникнення християнства. Головним джерелом віровчення є Біблія(Старий заповіт) і Талмуд(3-4 ст. Н.е. друге джерело) Основний принцип іудаїзму – віра в єдиного бога, що сформувалася поступово шляхом злиття понять: Бог отців, Ягве (що був у давніх іудеїв богом гір та пустель), та Господь – грізний бог, який з`явився перед Моїсеєм. Бог старого запоріту має багато імен: Саваов, Ягве, Ієгова, Елохім в залежності від контексту їх вживання. В іудаїзмі були заборонені кроваві жертви.


Іудеї вірять в загробне життя, але найбільшу увагу іудаїзм приділяє земному життю. Засновником можна вважати Моїсея (жив бл. 1250 р. до н.е), якому Бог передав Тору (завіт). В основі іудаїзму лежить Тора, або “закон” – п`ять перших книг єврейської Біблії. Тора означає не тільки “закон”, а і “вчення”, “настанова”. Тора містить в собі вчення Бога про себе самого, про мету творіння і про те, що його народ повинен бути покірним йому. Читання Тори – найважливіша частина служби в сінагозі (зібранні), там же віруючі зветаютьмя до Бога з молитвою. 
Тора містить 613 заповідей: 238 наказів і 365 заборон - це настанови Бога, яким мають слідувати віруючі. 
Святе місце для іудеїв – Стіна плача. 2000 років тому в столиці давньоєврейської держави Ієрусалімі за наказом царя Ірода будо збудовано храм, сьогодні від нього залишилась лише Західна стіна – Стіна плача, яка є пам`яткою про зруйнування храму і держави. Сьогодні євреї з усього світу приїздять щоб помолитися коло Стіни плачу. 

21.Конфуціанство:ідейні витоки та соціально-релігійна специфіка.

У 6ст. До н.е. фйормується конфуціанство. Засновник Кун-цзи.Головний твір “Лунь Юй”.Центральна ідея є пошук відносин та взаємозвязку між Богом та правителем Ван. Першопричина світу за конф. Це небо, і щоб людині отримати головну засаду Жень необхідно дотримуватися “шляхетських рис”(людяність, справедливість,знання...).Конф. посіло домінуюче положення в Китаї у 1 ст. До н.е., зміцненням сприяло поєднання з космічним вченням Інь і Янь.



22.Даосизм: загальна характеристика.

Релігія Китаю де засновником був Лао-Цзи(5-6ст. До н.е.)Свою релігію Лао-Цзи грунтував на 3 основних істинах:”Дао”,”Де”, та”У-вей”.”Дао”-головний закон буття, шлях усіх речей(ніби процес),”Де”- відзеркалює творчі потенції “дао”.Отже “Дао” породжую речі “Де” їх формує і розвиває.”У-вей”(принцип бездіяльності).Пантеон даоських богів очолює трійця Шан Ді.Даоським культом керували жреці або ченці.Цыкавим фактом э те що даосизм пропагандував подолання смерты(безсмерття), за рахунок поповнення втраченоъ енергыъ(спеціальні методики).Конкретна практика даосизму спрямована на отримання безсмерття складалася з 3 положень: керування тілом,диханням і серцем.

Даосизм не мав священих текстів, а був збіркою даоських філософських сентенцій.

23. Буддизм: історія виникнення, основні принципи віровчення та поширення громад буддистів у світі.Різновиди будддизму.

Буддизм – найдавніша з трьох світових релігій.Ця релігійна система зародилася в Індії у 6 ст. До н.е.Засновником буддизму вважають реальну історичну особу Сіддхартху Гаутаму Будду Шак”ямуні.Основним текстом буддизму є Трипітака.Основи цього віровчення викладенні Буддою в “чотирьох шляхетних істинах”:1) Життя-це страждання2)Причиною страждання є людські бажання3)Щоб звільнити себе від страждань треба позбудитися людських бажань і досягти стану нірвани – душевного заспокоєння4)Спосіб звільнення від страждань є восьмискладовий шлях спасіння, в кінці якого людинна повинна досягнути стану нірвани.Правильне бачення, правильна думка,правильна мова....Ламаїзм є одним з найпоширеніших напрямів Б. Що сформувався в Тібеті в 6 ст. Н. Е.



24.Історичні передумови виникнення християнства.Специфіка віровчення, культу та діяльності певних громад назореїв.

Християнство виникло в 1 ст. Н.е. на території Римської імперії.З невеликих розрізнених римо-іудейських християнських громад в 4 ст. Н.е. воно розрослося у величезну релігійну течію, яка посіла панівне становище спершу в Римі, потім на Близькому Сході, На частині Африканського континенту, а згодом в усій Європі.Географічно християнство розпочало своє існування в Палестині. Християнство почало розвиватися за умови гострої кризи рабовласницького ладу й насамперед кризи духовної культури, що призводило до різко негативного навіть образливого ставлення до іновірців.Це був період падіння раціональної філософії і піднесенні філос. Ідеалізму.Представники ідеалістичної філософії Стародавнього Риму вважали, що матеріальний світ є вторинний, а ідеальний-первинний.За звичай матеріальний світ утотожнювався зі злом і навмаки.Існування зла вважалося швидкоплинним у часі та просторі, у перспективі добро повинно стати домінуючим та вічним. Ця філософія(вчення) та ці ідеї віддзеркалились у християнському догматі про Ісуса Христа.



25.Становлення християнства як офіційного віровчення.Християнські догмати, символ віри.

Учені релігієзнавці, історики християнської релігії виокремлюють кілька етапів становлення та розвитку христ.церкви:

Перший- це період заснування церки Ісусом, перші роки євангельських проповідей.Основними подіями тго часу були формування основних догматів християнства(10 моральних заповідей), створення перших римсько-іудейських громад.

Другий етап-період організації єпископської церкви(характер. 3 основні події):Масове поширення християнства в Римській імперії,видання “Міланського едикту”(313р)(не пригноблювались права християн).Третій етап- період коли відбувається сім Селенських соборів(325-1054рр.1)Прийняття Нікейського символу віри2)Прийняття канонічного Нового Заповіту.

Біблія(так назвав вперше І.Златоуст).Переважну частину складає Старий заповіт та Новий.Старий заповіт складається з 50 книг.Канонічна православна вважає 39книг а католики й протестанти визначають усі 50. Догматичні основи християнства пройшли тривалий шлях.Вони були затвердженні після попереднього відбору й отримали назву “Символ віри”(12 основних догматів, які були затвердженні Нікейським та Константинопольським соборами).В заг. Вигляді Символ віри фіксує найголовніші християнські догмати:віру в існування єдиного й всемогутнього, триєдинство Бога,віра впершородний гріх який скоїли Адам і Єва,віра в Ісуса Христа..

26.Порівняльний аналіз специфіки православного й католицького віроісповідання у християнстві.

У 4-на початку 6ст.. Римська імперія починає розпадатися на дві відносно самостійні частини з центрами в Константинополі та РиміУ своїй основі цей розкол релігій мав догматичні суперечності.Наприклад, різну інтерпретацію щодо сходження Святого Духу.Були проголошені взаємні анафеми-відлучення від церкви з боку Папа Римського та Константинопольського Патріарха.Відмінність в віроісповіданні:православ”є на відміну від католиків що Син Божий народився від Бога-Отця, а святий Дух виходить від Бога-Отця. У православ”ї Святий переказ має складну структуру, а католицизм визнає Свят. Переказ з урахуванням 2 умов:Святий переказ є другорядним після Біблії,різний склад самогоСвят. Переказу(рішення Вселенських Соборів, які відбулися після 1054р.).Православ”я наділяє більше прав священству аніж католицизм.В католицизмі на відміну є понятя та догмат про Чистилище.



27.Протестаньські християнські церкви: історія виникнення та росповсюдження.

Протестанство виникло з розколом всередині католицікої церкви під впливом Реформації(16ст.).Основоположники Мартін Лютер, Ульріх Цвінглі, Жан Кальвін, Мюнцер.Віровчення протестантизму представлене в “Аугсбурзькому ісповіднику віри”. Кризу католицизму зумовили такі явища, як надмірний культ священства і Папи Римського, діяльність інквезиції, продаж індулігенцій, деморалізації серед віруючих тощо. Головні відмінності протестантизму: скорочення священих таїнств від 7 до 2 тільки (хрещення та покаяння), було відмінено пости та більшість церковних свят, спрощено роль церкви й духовенства у взаємозв”язку людини й Бога. Протестантизм позбавляв паптво і церкву монопольного права тлумачення Біблії – протестанти проголошували право кожного віруючого не тільки самостійно читати, але й тлумачити Біблію. Зогляду на соціальні та політичні умови виникли різні течії протестантизму: англіканство, лютеранство, кальвінізм.



29. Сучасні нетрадиційні та синкретичні культи.

Сучаснінеорелігії є доволі неоднорідним явищем за своїм походженням, характером і формами ліяльності та організації. Умовно виділяють 7 груп новітніх релігійних течій: 1)Неохристиянські – в основі християнське віровчення(Діти Бога, Церква Тіла Христова Святих останніх днів, мормони,харизмати, Церква Ісуса Христа тощо).2) Орієнталіського спрямування – до яких належать рел. Орг. В основі яких лежить буддизм,індуїзм,джайнізм тощо( Міжнародне товариство свідомості Кришни,Агні-Йога,орг.Шрі-Чінмоя,Ошо Раджніша, тантризм...).Головною їх особливістю є те що східні ортодаксальні догмати відходять на другий план, а на перше місце виступає модель індивідуального порятунку, знання індивідуальної істини.3)Неоязичниство-характеризується політеїзмом і відродженням пантеїстичних традицій(РУНВіра,рицарі Сонячного ордену,послідовники ладовіри).4)Синтетичні релігії-віровчення, в основі яких лежать світові релігії, характерним для них є культ лідера громади, позакритичний авторитет власного віровчення(Велике Біле Братство,АУМ сінрікьо...)5)Саєнтологічні-учення які намагаються поєднати науку і релігію(Церква Саєнтології,”Вчення розуму”...)6)Сатанізм-течія яка абсолютизує значення зла в світі і шукають способи взаємодії з ним на основі містичних культів(Церква сатани)7)Езотеричні об”єднання.



30.Специфіка релігійного життя в сучасній Україні.

Поряд з існуючими “матінками – релігіями” в Україні в 80-90рр. 20ст. Поширюються швидкими темпами неорелігії, до яких належать громади харизматів,Церква Ісуса Христа,Товариства свідомості Кришни,буддистів,бахаї тощо.

Згідно зі статею 35 Конституції України “...кожен має право на свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої....”, “... Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа від церкви.Жодна релігія не може бути визнана як обов”язкова...”. Згідно зі статею3 Конституції ніхто не має права проголошувати обов”язковості будь-яких переконань або світогляду.Стаття 5 стверджує, що держава захищає права й законні інтереси релігійних організацій.Тому можна зробити висновок:Конституція, чинний Закон “Про свободу совісті та релігійні організації”(1991р) гарантують правову взаємодію людини, держави і церкви.

За статистикою, 72-78% населення України є віруючими. Цей відсоток поділяється між канонічними (історично існуючими) на території України конфесіями та новими церквами, сектами та релігійними об`єднаннями, що є частиною протестантизму або представляють східні релігійні системи (кришнаїзм).


Останнім часом (після розпаду радянського Союзу) для України характерно характерне значне пожвавлення релігійного життя. Тут можна виділити два напрямки розвитку: виникнення різноманітних сект та релігійних об`єднань, що пошируються з Заходу (перевачно США), та відновлення православ`я, що характеризується в першу будуванням нових церков.
1. Дискусії щодо змісту терміна “релігія” та визначальних рис релігії.

2. Дискусії щодо ролі та місця релігії в житті людини та суспільства



3. Релігійні почуття, культова практика,віровчення, релігійні громади (дати тлумачення).

. Дискусії щодо походження релігії

7. Тотемізм та фетишизм, культ предків: специфіка форм культової практии та вірувань.

8.Магія, мантика, натуралістичні культи; специфіка практик і вірувань та їх місце в релігійному житті.

20. Іудаїзм: історична та сучасна специфіка віровчення.

19. Зороастризм: історія віровчення та його сучасній стан.

18.Індуїзм:історія становлення та його сучасний стан.

17. Політеїзм ведичної культури.Специфіка соціально-культурного життя Стародавньої Індії.

10..Атеїзм, вільнодумство, та арелігійність:розтлумачте поняття

9. Анімістичні уявлення, міфи та їх роль в релігійному житті.

21.Конфуціанство:ідейні витоки та соціально-релігійна специфіка.

22.Даосизм: загальна характеристика

23. Буддизм: історія виникнення, основні принципи віровчення та поширення громад буддистів у світі.Різновиди будддизму.

24.Історичні передумови виникнення християнства.Специфіка віровчення, культу та діяльності певних громад назореїв.

25.Становлення християнства як офіційного віровчення.Християнські догмати, символ віри.

30.Специфіка релігійного життя в сучасній Україні.

29. Сучасні нетрадиційні та синкретичні культи.

27.Протестаньські християнські церкви: історія виникнення та росповсюдження

26.Порівняльний аналіз специфіки православного й католицького віроісповідання у християнстві


База данных защищена авторским правом ©shkola.of.by 2016
звярнуцца да адміністрацыі

    Галоўная старонка